9 травня на 10.00 до пагорба Слави на вул. Пасічній сходяться ветерани. Їх охороняють міліціонери й самооборонівці.
— С праздничком, дорогие. Кто знает, может, на следующий год, уже здесь и не встретимся, — цілує товариша 80-річний Володимир Шипилов. До нього підбігають кілька дівчат, дарують квіти, вітають зі святом. — Я б сказав не свято, а день павших нині відзначаємо в боротьбі з общим врагом — фашизмом. Я не воював, але багато моїх рідних загинули.
— А в мене сьогодні день трауру, — підходить до гурту 90-річний Ярослав Дуда. — 70 років минуло, мало би вже бути спокійно. Хоч би наші внуки вже добре жили, а тут — війна. Ми тоді хоч знали проти кого воюємо, мали завдання — прогнати ворога до Берліна. А тепер що? Брат з братом воює, ні чітких завдань, ні команд, хлопчаків убивають і все. Доки Путін не помре — спокою не буде.
Біля Вічного вогню, при вході до меморіального комплексу, збирається юрба. 60-річний Олександр Косторний прийшов на Пагорб із георгіївською стрічкою. Охорона його не пропускає.
— Це символ перемоги, маю право з цією стрічкою іти сюди, — пробивається Косторний.
— Зніміть, не чиніть провокацій, — каже йому 43-річний Йосип Ситник.
Косторний не слухається, намагається пройти крізь натовп. Хтось здирає з його грудей стрічку. Люди топчуть її.
Біля обелісків розкладає білі нарциси 36-річна Наталія Гремко з 4-річною донькою Юлею.
— Колись сама з мамою приходила, тепер доньку приводжу. Не вважаю, що ці герої — комуністичне минуле. Це люди, які гинули за наше теперішнє. Померлим треба честь віддати. Дочці так і говорю. Чула, тут хочуть на наступний рік все міняти — оздоблювати гербами України і синьо-жовтими кольорами. Хіба то так важливо зараз? Краще би тим ветеранам пенсію підняли, якісь харчі закупили. Хлопцям на війні обладнання надали, а не дурницями займалися, для відволікання уваги. Стоїть "Свобода", ловить комуністів. Заглядають хто з якою квіткою прийшов. А справжні чоловіки, такі як мій чоловік і брат, зараз на фронті, — говорить Наталія Гремко.
Через 2 год. люди розходяться. Начальник міліції наприкінці дня звітує, що свято минуло без провокацій. Порядок охороняли 820 міліціонерів.
Головного комуніста облили кефіром
9 травня у Львові "свободівці" не випустили з квартири 64-річного Олександра Калинюка, керівника обласної організації Компартії України. Він хотів принести на пагорб Слави комуністичний прапор і георгіївські стрічки.
Калинюк живе в мікрорайоні Сихів. Близько 10.00 вийшов з квартири. У під'їзді на нього чекали з десяток "свободівців". Після хвилинної розмови, головного комуніста Львова облили кефіром і заштовхали назад у квартиру.
— Його запитали, куди зібрався із забороненими комуністичними символами. Відповів, що йде святкувати 9 травня. А символіка його не заборонена, бо це символ перемоги. Ну от йому і порекомендували пересидіти цей день удома. Щоб не було провокацій і зла на вулиці, вирішили заблокувати в хаті. Хлопці кілька годин його пильнували, — каже 43-річний Йосип Ситник, заступник голови обласної організації "Свободи".
2 
1
Коментарі