"Мені пропонували йти замітати вулиці, а я маю дві вищі освіти"

— Я все бросил и переехал с женой в Киев, — розповідає 43-річний Рустем Маджієв. — Ждал, что нам государство поможет. А нас бросили. Поселили сначала в санатории, кормили и поили. Все время обещали помочь. А чем помогли? Статус беженца моя семья не может получить. Работы тоже не дали.

Родина в Ялті має базу відпочинку, теплиці, де вирощували городину й полуницю.

— Я в центр зайнятості ходив. Мені пропонували йти в будівельну фірму на 1200 гривень. Це смішно, — продовжує Рустем. — Довго прий­мав рішення повернутися назад. Коли в'їжджав до Криму, мене довго допитували на таможні, де був. Збрехав, що їздив до родичів на весілля. Жінка з дітьми поки що живуть у Києві. Вдома хтось побив вікно у веранді. Видно, залазили до хати. Я першим ділом поставив відеокамери. Відновлюю теплиці, садитиму помідори й перець. В місяць не в курортний сезон я заробляю тут до 9 тисяч. У курортний — 15–18 тисяч гривень.

— Роботодавці не хотять брати на роботу з кримською пропискою, — говорить 47-річний Валерій Дерун. Працював у Криму експедитором. — У центрі зайнятості мені пропонували йти замітати вулиці. Я маю дві вищі освіти і на таку роботу йти стидно. Жінка в Криму була нотаріусом. У Києві теж не може влаштуватися на роботу. Купив би квартиру, хоч би в якомусь селі під Києвом, але продати кримську 3-кімнатку не можу. Закриті реєстри, нотаріуси не працюють.

785 біженців із Криму влаштувалися на роботу з допомогою Центрів зайнятості. Більшість — будівельниками, водіями та прибиральниками. Жінок працевлаштували економістами, перукарями, працівниками соціальних служб і продавцями. З Криму на материк приїхали 4878 осіб.

×