Після голодування в захопленій російськими військами Бучі поблизу столиці померла художниця-шістдесятниця Любов ПАНЧЕНКО, 84 роки. Жінка була прикута до ліжка. Після звільнення Київщини її привезли до лікарні. Там серце зупинилося.
— Любов Михайлівну не змогли зламати в КДБ, але художниця постраждала під час нової російської навали, — каже міський голова Бучі 50-річний Анатолій Федорук. — Вона була почесною громадянкою нашого міста, лауреаткою премії імені Василя Стуса.
Любов Панченко народилася в селі Яблунька, що зараз входить до Бучанського району. Закінчила факультет графіки Українського поліграфічного інституту. Працювала художником-модельєром у Проєктно-конструкторському технологічному інституті й Республіканському будинку моделей. Розробляла ескізи одягу, захоплювалася декоративним розписом, аплікаціями з тканини. Малювала писанки, вишивала національні строї для хорів. Збирала гроші для допомоги політв'язням, обстоювала українську мову й культуру. За це радянська система її переслідувала.
— У 1960-ті творча молодь їздила до Люби колядувати, а це в ті часи було заборонено комуністичною владою, — розповідає художник Василь Перевальський, 83 роки. — З довжелезною чорною, як смола, косою, у стилізованому вкраїнському вбранні, зі стрічкою з бісеру над чолом, вона була красунею. У Любиній хаті вирувало громадське життя: колядували, співали, збирали гроші для допомоги дисидентам. У неї бували Алла Горська, Людмила Семикіна, Галина Севрук, В'ячеслав Чорновіл, Атена Пашко. На прохання В'ячеслава Максимовича, Люба вишила йому сорочку, яка знаходиться у музеї В'ячеслава Чорновола.
Свої роботи Любов Панченко зберігала вдома. Перед початком війни передала їх до Музею шістдесятництва в Києві.
3 
1
Коментарі