Середа, 12.00. У Лук'янівському СІЗО протягом години приймають передачі для затриманих. На дворі зо два десятки людей — усі з великими дорожніми сумками.
— То ви можете записатися в чергу, а я ні, бо я не з Києва, — каже жінка років 50. — Василю, обережно із сумками. Там гречка із м'ясом у банці розіб'ється, — говорить чоловіку. — Що за неподобство таке, списки собі придумали. Я зайду по живій черзі. З п'ятої ранку тут сиджу.
24-річний Олександр Задорожний на прохання учасника акції "Україна без Кучми" Миколи Ляховича до СІЗО приніс десяток книжок "Холодний яр".
— Юрій Віталійович Луценко замовляв Солженіцина, а він є відомим українофобом. Ми не хочемо, щоб екс-міністр таке читав. Хай читає книжку учасника подій боротьби за українську державу 1918–1922 років Юрія Горліс-Горського. У ній прості селяни взяли зброю в руки і боролися за державу, — розповідає Олександр. — Ляхович зараз у Львові. Звідти він обов'язково привезе книжки до СІЗО про Степана Бандеру та Багряного "Тигролови". Луценко не зробив міліцейську систему краще. Вона така, як була чекістсько-нквдиська, така і залишилася.
У пункті прийому брати видання відмовляються.
— Не надо нам гуманітарки, несіть її додому або питайте дозволу у начальства, — каже черговий. — Ми тут їжу приймаємо.
У коридорі черга до кабінету Євгена Домбровського, заступника начальника установи. Олександр записує на аркуші відвідувачів своє прізвище під №20. П'ятим номером — прізвище Луценко.
— Пиши заяву, що хочеш віддати до бібліотеки закладу книжки у якості гуманітарної допомоги, тоді приймемо, — говорить Домбровський.
Микола Ляхович із Юрієм Луценком брали участь в акції "Україна без Кучми". Тоді Ляхович відсидів два з половиною роки. Луценко приносив книжки у Лук'янівське СІЗО йому та 17 "унсовцям".
— Коли я перебував із 9 березня 2001 року в Лук'янівському СІЗО, там на вікнах були металеві жалюзі, то було видно лише трішки неба, спека, не було чим дихати, — пригадує Ляхович. — Немає досі бібліотеки, щоб читати гарні книжки. Тому ми передали "Холодний яр".
Коментарі