— Навіть не бачив, щоб той кукурудзяний жук десь літав у нас. Уже коли його зловили на пастку — роздивився, що воно таке, — каже 41-річний Ярослав Овчарик, агроном фермерського господарства "Вістря" на Тернопільщині.
Три роки тому на кукурудзяних полях тут уперше знайшли кукурудзяного жука. В Америці його вважають одним з основних шкідників. Жуки гризуть коріння і стебла кукурудзи.
— Батьківщина кукурудзяного жука — Центральна Америка. В Європі його вперше побачили на полях біля аеропорту сербського Белграда 1992-го. Припускають, що попав сюди з озброєнням, яке транспортували з Америки літаками, — розповідає 26-річна Ганна Ваврик, завідувачка обласної лабораторії Держінспекції з карантину рослин.
Останні роки жук поширився 18 країнами Європи.
2001-го його знайшли на Закарпатті — перелетів кордон з Угорщиною. Йому вдалося подолати Карпати: тепер є в Івано-Франківській, Львівській, Тернопільській областях. Торік його виявили в Підволочиському районі, через річку Збруч він межує з Хмельниччиною.
Кукурудзяний жук трохи менший за колорадського — до 8 мм завдовжки. На жовтому надкриллі — чорні смужки, які в самців зливаються в одну широку. Самиці трохи більші, мають видовжене черевце. Комаха тримається на листках трьома парами лап. Передня пара сильніша — ними самиця риє землю, щоб відкласти яйця.
Самець добре чує запах самиці за 100 м. Це використовують, щоб влаштувати пастки — на клейкий лист паперу наносять феромон, він приваблює жуків.
Комахи спарюються в липні–серпні. Самиця відкладає в ґрунт до тисячі яєць, потім обидва жуки гинуть. Комаха живе три місяці, за цей час пролітає кількадесят кілометрів у пошуках їжі чи партнера. При сильному попутному вітрі долає сотні кілометрів.
У воді яйця живуть десять днів
— Яйця кукурудзяного жука витримують 10 градусів морозу, залишаються живими після затоплення на 10 днів, — каже Ганна Ваврик. — Білі личинки, до 13 міліметрів завдовжки, з'являються навесні. Можуть проповзти в ґрунті 80 сантиметрів. Якщо не знайдуть коріння кукурудзи — гинуть.
Аби зупинити жуків, фермерів зобов'язують робити сівозміни — там, де рік росла кукурудза, наступні три роки сіяти злакові чи коренеплоди. Після збору качанів ґрунт добре переорювати. Тоді більша ймовірність, що яйця загинуть від морозу.
Коментарі