Вівторок, 30 липня 2013 06:45

"Коли хрестилася Русь, Москви ще й у помині не було"

Автор: фото: Тарас Подолян
  Колона рухається від столичного Володимирського собору до пам’ятника князю Володимиру.  За версією міліції, в ході взяли участь три тисячі вірян. За іншими джерелами — 10 тисяч
Колона рухається від столичного Володимирського собору до пам’ятника князю Володимиру. За версією міліції, в ході взяли участь три тисячі вірян. За іншими джерелами — 10 тисяч

— Ми не розділяємо Бога на московського чи київського. Бог один, — каже біля столичного Володимирського собору в неділю зранку 63-річна Олена Григорашина. Разом із 35 земляками приїхала на святкування 1025-річчя хрещення Русі з міста Шаргород, що на Вінниччині.

Українська православна церква Київського патріархату відзначає свято на наступний день після Московського. Напередодні на Володимирській гірці молебень відслужили під головуванням російського патріарха Кирила.

— Ми вважаємо, що вони менші брати. Коли хрестилася Русь, Москви ще й у помині не було, — продовжує жінка.

На площі біля собору — кілька сотень людей. Багато хто у вишиванках. З'їхалися з усієї України — місцеві парафії організовували для людей автобуси. Віряни порозсідалися на галявинах, снідають. Гуляють навколо собору, фотографуються.

У храмі ще стільки ж людей. Два потоки — тих, що заходять, і тих, що виходять, — не зупиняються впродовж кількох годин. У повітрі пахне свічками та ладаном.

На галявині біля собору четверо жінок у світлих вишиванках їдять яблука білий налив.

— Це велика радість. Не те, що вчора було, — каже 64-річна Людмила Половнікова. Із подругами приїхала з міста Боярка Київської області. — Хай вони собі на бронепоїздах об'їжджають Україну. Вчора хтось гарно сказав, що останній раз на бронепоїзді приїхав в Україну Гітлер. Ми нічого проти них не маємо, але нехай будуть людьми. Хочемо свою українську помісну церкву.

— І людей хай не дурманять, — підключається Людмила Папугіна, 71 рік. — Не настрополяють один патріархат проти іншого. У київському, у Філарета, ні в одній церкві немає пропаганди. А перед приїздом Кирила в усіх церквах московського патріархату казали, що Філарет — розкольник, що людям не буде благословення.

— Що би вони не казали, а Україна є, — перебиває 52-річна Тетяна Жук. — Ми — нація, а якщо є нація, є й Україна. Будемо процвітати, як би вони людей лобами не стикали.

 

На вул. Івана Франка припарковані шість автобусів із правоохоронцями.

Біля одного з виходів собору група людей зібралися навколо голови фракції "Батьківщина" Арсенія Яценюка. Він у діловому костюмі, білій сорочці. Фотографується зі священиками, вірянами. Охочих багато. Не відходить із місця 10 хв.

— А это кто там? — питає дівчина на високих підборах.

— Та цей, Яценюк, — відповідає їй жінка. — Я ще Луценка бачила і кількох депутатів. Всередину пішли. А цей позує вже 2 години.

— Так Луценко ж сидит, — стає на носки та задирає голову дівчина, намагаючись побачити політиків.

— Його ж випустили. Правда, судимість не зняли, то політикою займаться не може.

Дівчина відходить. До Яценюка проштовхуються інші.

Площа перед собором заповнюється вщент. Із гучномовців на храмі чути літургійні співи. Зачитують звернення Київського патріархату з нагоди 1025-річчя хрещення Русі. Кажуть про об'єднання церков. Люди слухають, задерши голови.

Об 11.35 біля воріт збираються священики. Виходять на бульвар Шевченка, формують колону. За 15 хв. рушають на Володимирську гірку. Регулювальники на перехресті зупиняють рух.

Попереду несуть п'ять корогов. Далі — колона зі священиків. Їх близько тисячі. Очолює патріарх київський Філарет. За ними — решта учасників. Хода розтягується на всю проїжджу частину та два тротуари.

Від колони відходять групки людей, прямують до яток з водою. Біля кожного кіоску — черга. Купляють мінералку та морозиво.

— Спекотно, — киянка 37-річна Віра Антонівна кладе в сумку 1,5-літрову пляшку води. — Та все одно свято гарне вийшло, — повертається до колони. — Прийде час, і ми будемо єдиною українською православною помісною церквою. Там, де утворилася держава, повинна бути церква.

 

Колона доходить до Михайлівського собору, звертає на Володимирську гірку. За 15 хв. всі учасники доходять до пам'ятника Володимиру. Розсаджуються на бордюрах і галявинах під деревами. Сідають на землю та асфальт. Більшість залишаються стояти.

На підніжжі пам'ятника вишиковуються зо два десятки священників на чолі з предстоятелем Української православної церкви Київського патріархату Філаретом. Розпочинається молитва.

— Учора тут Московський патріархат звершував молебень для високоповажних державних осіб та чиновників, — звертається до вірян Філарет, 84 роки. — А ми сьогодні звершили молебень для українського народу.

Люди вибухають оплесками. Кілька секунд не дають продовжувати промову.

— Наші церкви роз'єднані. Але я впевнений, що всі українські церкви об'єднаються в одну помісну, — продовжує він. — Важливо, що держава виступає за єднання. Президент сказав, що не допустить втручання у внутрішні справи й України, і церкви. Це важливо. Але об'єднання залежить не від держави, а від нас.

Віряни аплодують. Філарет спускається. Його обступають люди.

Парк порожніє за півгодини. Залишаються кілька десятків людей, які фотографуються біля пам'ятника Володимиру та на тлі Дніпра.

Зараз ви читаєте новину «"Коли хрестилася Русь, Москви ще й у помині не було"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

179

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі