Чернігівська міліція розкрила два вбивства в Борзнянському районі. Кілера та його напарника затримали в Києві.
Про це повідомив начальник Чернігівської обласної міліції генерал Іван Катеринчук, 48 років.
9 листопада в селі Ядути Бознянського району вбили подружжя. 57-річного Володимира Паляничка застрелили в гаражі, його дружину, 53-річну Валентину, зарізали в хаті. Чоловік був фермером, сім"я мала в селі бар і магазин.
19 листопада торік у Борзні застрелили 62-річного Миколу Бакуна, начальника місцевої пересувної шляхової механізованої колони. Кажуть, за це виконавцю заплатили $4 тис.
— За два-три дні до вбивства зателефонував невідомий. Спитав, коли чоловік буває вдома. Нічого не підозрюючи, сказала: приїздить десь о сімнадцятій, — згадує вдова 59-річна Тетяна Бакун. — 19 листопада він затримався на роботі. Я дзвонити на мобільний не стала. За 39 років подружнього життя навчилася довіряти. Близько шести вечора почула, наче щось бухнуло. Виглянула у вікно — нічого не видно. О десятій почала хвилюватися: чоловік мобілку не бере. Узяла ліхтар, ступила з порога, а під виноградом Микола Іванович. Лежить, руки білі, снігом притрушений. Машина у дворі, а засув на воротах лише один закритий, другого не встиг. Коли нагнувся, вбивця вистрелив йому в потилицю, а потім відтягнув за виноград. У чоловіка, окрім мобілки і портмоне з документами, нічого не пропало. Яке ж це пограбування? У машині лежала барcетка, а в ній 1200 гривень і пістолет чоловіка. Ми зі свекрухою молилися щодня: "Господи, допоможи знайти вбивцю!". Ще, певно, чоловік із того світу помагав. Микола Іванович сусідці наснився. Ніби підійшов і каже: "Я хоч і сліпий, та вбивцю знайду". Сліпий, бо не бачив, хто його вбиває.
Під виноградом Микола Іванович лежить, руки білі, снігом притрушений
На кілера вийшли випадково. Сільський голова з Оленівки із товаришами вполювали оленя. Їх упіймали єгері, заявили в міліцію. Виявилося, що звіра завалили з карабіна, який два роки тому вкрали у Володимира Паляничка. Сільський голова купив зброю в борзнянця Володимира Дмитренка. У вбивствах підозрюють його сина 35-річного Вадима Дмитренка. Він мав спільника Геннадія Фіца. У Борзну вони приїжджали час від часу.
На відтворення злочину Дмитренка і Фіца возили в бронежилетах і касках, під охороною. До двору Бакунів зібралася чи не вся вулиця.
— Дмитренко розповідав, як убив мого чоловіка, як забрав гільзу й пішов, — каже Тетяна Бакун. — Коли вже його виводили з двору, озирнувся. Опустив очі й каже: "Простіть мене, це Лукаш замовив вашого чоловіка". Це почули і сусіди, і міліція, і сторонні люди. Я плакала.
Лукаш — борзнянський бізнесмен на прізвисько Колько. Його не затримували.
Батько Вадима Дмитренка до пенсії працював лісником, мати — заввиробництвом у ресторані. Міцні господарі. Глава сімейства людям вправляє спини.
Володимира Дмитренка застаю вдома:
— Мене викликали в міліцію і сказали: "Твій син — кілер. Він в усьому зізнався. Тепер його життя закінчено. За ґратами він або сам щось учинить із собою, або з ним". Я його не виправдовую. Жаль дружину, хоч би її серце витримало. Хоч із міста виїжджай, люди вітатися перестали. На другий бік вулиці переходять. Скільки разів я його на роботу влаштовував, а він був некерований.
У кілера має бути багато грошей. Що за багатство у вашого сина?
— Усе що на ньому, ото і все його.
Якщо сина посадять довічно?
— Не відмовлюся.
Вадим Дмитренко ніде не працював. Був одружений, має дитину.
— Хочу дістати тих виродків і порізати, — каже син убитого подружжя Паляничків Максим, 24 років. — Проклинаю весь їхній рід. Міліція говорить, що то було пограбування. Але з будинку не взяли ні коштовностей, ні мобілок, ні грошей. У кухні на столі стояла мамина сумочка з виручкою з магазинів — 3,5 тисячі гривень.
Коментарі