— Після розстрілів на Майдані ми робили обереги-тризуби зі срібла. Вручали пораненим хлопцям, щоб підбадьорити. Роздали десь 30. Коли почалася війна, стали відправляти туди з одягом і продуктами, — згадує волонтер 50-річний Андрій Боєчко.
З ювеліром Дмитром Щербаковим створив орден "Народний герой України". Його отримали 146 бійців і волонтерів.
— Після Іловайська у госпіталях було багато поранених. Я взяв два кілограми срібла: піднос, ложки. Діма зробив підвіски. Близько 30 віднесли у лікарню на Щорса в Києві. В одній палаті лежали четверо поранених. Двоє без ніг. Один подякував за оберіг і сказав, що для нього це як нагорода. Попросив дізнатися, коли дадуть орден. Ще до Іловайська зробили подання. Тоді ми і вирішили з оберега зробити народний орден.
Наш тризуб повісили на упізнавану колодку Зірки Героя. Знайомі геральдисти підтримали. Є два варіанти: для цивільних із синьо-жовтою колодкою і для військових — із червоно-чорною. Написали статут. Головне — знайти, кого нагороджувати.
Хто обирає героїв?
— У соцмережах попросили людей назвати прізвища достойних бійців і волонтерів. За два місяці мали понад дві тисячі. Обрали 20 — тих, кого найчастіше згадували. Увійшли до нагородної ради. Сам не маю права голосу. Першим став Жора Тука (волонтер, зараз губернатор Луганщини. — "ГПУ"). Також журналіст Юра Бутусов, Аміна Окуєва з чеченського батальйону, кіборги, волонтери. З них найбільше голосів мав Льоша Мочанов. З тих, хто воював, — Ярош. Його назвали 180 людей з двох тисяч. Це було в січні.
Першими 4 червня нагородили 22 людини. З них 10 — посмертно. Бутусов відмовився. Сказав, що знайде бійця, який отримає орден. Ним став загиблий спецназівець — теж Юрій Бутусов. Були знайомі. Нагородили посмертно командира чеченського батальйону Ісу Мунаєва. Реакція людей — позитивна. Перше нагородження провели в Софії Київській. Про кожного розповідали побратими.
Потім були вручення у багатьох містах України. Останнє — на Чонгарі. Досі не маю жодної претензії до нагороджених. Усі — заслужили. Перша реакція: "Я знаю того, хто більше заслуговує". Командири відмовляються. Хороший командир завжди хоче, щоб спочатку нагородили бійців. Наприклад, водіїв. Це найбільші герої цієї війни. Щодня моталися під обстрілами в Донецький аеропорт. Багато загинули.
Кіборг Паша Ведмідь теж відмовлявся. Але бійці наполягали. Писали: "Спить з нами в наметі, не накаже без діла, не п'є, веселий, завжди іде з нами в атаку". Ми показали Паші ці листи.
Але ж є державні нагороди.
— Війну пройшли 250–300 тисяч людей. Держава нагородила 8 тисяч. Більшість — посмертно. Є негласне рішення не відзначати добровольців. Руслан Корнутич з "Айдару", викладач столичного університету, отримав шість поранень і чотири контузії. Інвалід 1-ї групи. Не давали навіть статусу учасника АТО. А ми нагородили.
За які вчинки можна отримати орден?
— Його мають багато тих, хто в Іловайську і Дебальцевому прикривав відступ товаришів, а сам гинув. Екіпаж Абрамовича (24-річний танкіст житомирянин Артем Абрамович. — "ГПУ") пішов на таран у російський танк, бо в їхнього заклинило башту. Не вижили. У Житомирі нагородили трьох спецназівців, які воювали ще в Іраку. Пацани вперше отримали нагороди в заповненому людьми залі, а не в землянці. Кіборг підполковник В'ячеслав Ізотов плакав, коли отримав наш орден. Має 12 державних нагород. В Одесі нагородили Вадіка Довгорукого. Не має ніг і руки. При відступі його забули. Чотири доби повз по снігу до своїх. Не здався в полон. Зараз у нас є тисяча подань на нагороду. Аналізуємо їх.
Як реагує держава?
— Дзвонили з Міноборони: "Що ви собі дозволяєте? Яке маєте право?" А я: "Якщо можу возити військовим одяг і продукти, то чому не можу нагороджувати?" Я нічого не прошу. Ми не створюємо громадську організацію, бо засновник ордена — народ. Нагородимо неугодних — завтра прийдуть і зв'яжуть мені руки. Заберуть печатку і шукатимуть, від кого я отримав зайві три копійки на рахунок. А так присилають срібло, я роблю ордени і публікую на "Фейсбуці" звіти.
Хто приносить срібло?
— Вчора мама депутата Сергія Висоцького принесла дві срібні ложки. Є монети, хрестики, сережки, персні. Це намолені речі, як правило, бідних людей. Ніна Кравченко, віце-президент премії "Жінка третього тисячоліття", жила в Японії. Прислала статуетку срібного дракона. Вирішили продати на аукціоні. За ті гроші купимо більше срібла. А от медаль за друге місце на чемпіонаті Європи боксер В'ячеслав Узелков наполіг переплавити. Щоб у кожному ордені була часточка його сили. Відомий науковець приніс монету — срібник Володимира Великого. Їх 12 у світі. На ній уперше був тризуб. В ордені має бути дух і сила народу. Додаємо монету Нацбанку і банківську картку з тисячею гривень. На кожному вигравіруваний номер. Підробити неможливо.
Що треба змінити в державній системі нагородження?
— У Польщі двічі міняли всі ордени. "За мужність" і "Богдана Хмельницького" вручено більше мільйона. А за АТО — вісім тисяч. Такі отримували ветерани Другої світової за останні 10–15 років. Половина генералів Генштабу носять ордени "За мужність", хоч не воювали. Ми запропонували орден "За жертву крові" для поранених. Як американське "Пурпурове серце" — за поранення на війні. Не впав десь п'яний, а отримав кулю.
3 
1
Коментарі