У передріздвяний період черг біля кас київського залізничного вокзалу, на диво, нема. Касирки п'ють чай з цукерками. У більшості навіть вимкнені комп'ютери.
Повна касирка з високою зачіскою каже, що квитків на свята нема і вже не буде. Розговорившись, пояснює: оскільки квитки безіменні, їх розібрали перекупники. Завдяки цьому проїзні документи можна перепродати будь-кому і значно дорожче.
Це повторюється щоразу. Попередні роки я купувала квиток перед відправленням, біля вагона, в бородатих перекупників. Але цього року перекупників нема — на пероні, біля кас, у залах очікування. Разом із ними зникли й квитки.
До Луцька їду маршруткою, яка на період новорічних свят подорожчала на 30 гривень. У касі залізничного вокзалу Луцька пригадують: останнє місце до Києва "бокове, біля туалету, в 13-му вагоні" продали місяць тому. Після того із бази даних зникли всі квитки. Їх хтось викупив чи забронював, каже касир.
Купую в знайомої квиток на 3 січня на потяг Ковель—Київ. Половина полиць усю дорогу до Києва порожні. Так само по 20 пасажирів їдуть у сусідніх вагонах.
Подружка-полячка Марися розповідає, що два дні їхала з Любліна до Варшави, де навчається. У Польщі скасували кілька потягів і пасажирів з них намагалися посадити в один. Марися не могла сісти в жоден. Її заштовхав у прочинене вікно вагона незнайомець. У Польщі квитків багато, а їхати нічим. В Україні навпаки. Потяги курсують порожні, а квитків нема.
Коментарі