вівторок, 31 липня 2012 06:15

Голодувати за мову хоче американець

Автор: фото: Сергій Старостенко
  До акції протесту проти мовного законопроекту під Верховною Радою приєдналися голодувальники, які чергують біля Українського дому. 30 липня
До акції протесту проти мовного законопроекту під Верховною Радою приєдналися голодувальники, які чергують біля Українського дому. 30 липня

Під Українським домом у центрі Києва голодують семеро — 51-річний Леонід Тертичний із Черкащини, вінничанин 63-річний Леонід Бровченко, львів'янин 47-річний Микола Голоско. Минулої п'ятниці до них приєдналися троє з міста Коломия Івано-Франківської області: 51-річний Юрій Тимошенко, 58-річний Михайло Пігуляк, 50-річна Леся Дідик і 63-річний Роман Кісь зі Львова. Підтримати голодувальників прийшов американець — Ярослав Драган, 73 роки.

— У всьому світі політики бояться тих, хто голодує, — каже в неділю, 29 липня, з польським акцентом Ярослав Драган. Він одягнений у вишиванку. Зі штанів виймає паспорт, прив'язаний до кишені червоним мотузком. — Маємо захистити мову зараз, тоді вже до цього ніхто не повернеться.

Ярослав Драган народився в Польщі. Має американське громадянство, жив у Нью-Йорку. Останні два роки мешкає в Коломиї, працює над англо-українським словником.

— Він хоче голодувати, — підходить Юрій Тимошенко. — Але ми йому не рекомендуємо. Може мати неприємності, адже не громадянин України. Ми тут голодуємо законно, зареєстровані офіційно. Я два тижні рвався сюди. В обласній раді обіцяли зібрати кошти, щоб винайняти автобус. Так ніхто і не поїхав. У мене не було грошей на квиток. Удома жінці залишив 240 гривень. Ні я, ні дружина зараз не працюємо. Знайшовся добрий чоловік, купив мені квиток до Києва. Біг із метро і думав: Боже, аби я ще когось тут застав. Бо чув постійно заяви, що ніякої акції в Києві нема.

Юрій п'є із пластикового стакана мінеральну воду "Поляна квасова".

— Буду триматися, скільки зможу. Поїду додому, як знатиму, що якісь нові сили мене замінять. Кожної секунди пам'ятаю, через кого тут мордуюся. Це надає мені лютої ненависті.

До голодувальників підходить жінка у вишиванці. Питає, кому здати гроші на воду. Микола Голоско відкриває зошит, де записують імена всіх, хто приніс кошти, та суму внеску.

— Кажіть ваше ім'я.

— А ви не з Партії регіонів? — запитує жінка. Микола усміхається.

— Ярова Софія Павлівна, — дістає з кишені п'ять купюр по одній гривні. — На воду має вистачити. Більше не дам, бо в мене лишилося 100 гривень.

— Хлопці, може вам помитися треба? — звертається чоловік у синій футболці. — Можете до мене прийти.

До Українського дому приходить худорлявий чоловік. Із ним іще один — років 25. У гучномовець починає кричати: "Усі ці байки на якій мові балакати — на російській чи на українській — це марнота. Немає різниці якою мовою говорити".

Леонід Бровченко підходить до нього поговорити. Хвилин 20 бігає за ним, щоб той припинив галасувати.

30 липня, уранці, голодувальники йдуть до Верховної Ради. О 9.00 там збираються понад 500 людей. Протестують проти ухвалення в другому читанні мовного законопроекту.

Зараз ви читаєте новину «Голодувати за мову хоче американець». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

3

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути