У фільмі Єжи Гофмана "Варшавська битва. 1920" вражає сцена, коли російські солдати стягують зі смертельно пораненого, але ще живого польського жовніра чоботи. Виявляється, чобіт у червоних вояків не було, бо вони воювали в липових лаптях. Згодом прочитав, як 1794 року потрапив у полон герой польського повстання Тадеуш Костюшко. Козаки російської армії помітили його офіцерський мундир. Налетіли втрьох. Один ударив по голові палашем, другий вистрелив із рушниці, третій уколов пікою. Звісно, першим трофеєм переможців стали чоботи Костюшка.
Між 1794-м і 1920-м минуло 126 років. Чомусь Російська імперія спочатку в царській, а потім і в червоній іпостасі так і не спромоглася налагодити виготовлення чобіт. Зброї не бракувало, а взутися не було в що.
Напередодні зимового сезону дивлюся на свої черевики й помічаю, що взуття потребує ремонту. У листопаді піду до чоботаря. Майже одночасно зі мною президент Янукович поїде до Вільнюса, де підпише договір про асоціацію з Європою. Глава держави довго вибирав між Росією та Євросоюзом. Здогадуюся, що спонукало його зробити правильний вибір. Кажуть, Віктор Федорович носить дороге взуття із крокодилячої шкіри. У разі союзу з Росією йому є що втрачати.
5 
1
Коментарі