16 травня біля міста Щастя Луганської області бійці 92-ї бригади й батальйону "Айдар" захопили в полон двох російських розвідників — капітана 30-річного Євгена ЄрофЄєва та сержанта Олександра Александрова, 28 років. Обох відвезли в міську лікарню.
— Диверсійно-розвідувальна група намагалася захопити міст біля Щастя, — говорить речник Генштабу Владислав Селезньов. — Троє російських військовослужбовців потрапили на нашу засідку, зав'язався бій. Один український боєць загинув, росіяни отримали поранення. Один — у ногу, другий — у руку. Коли терористи зрозуміли, що ті потрапили в полон, почали стріляти з мінометів — щоб знищити і своїх, і наших військових.
"Их ввело в заблуждение командование, сообщившее, что "Айдар" выведен из Счастья, покинул теплоэлектростанцию. Они хотели посмотреть — так ли это, — написав у соцмережі лікар із медичної служби "Айдару" Григорій Максимець, який був присутній на операціях. — Російські диверсанти дуже непокоїлися, щоб медики-карателі не вирізали їхні органи на продаж. Офіцер вимагав оперувати плече без наркозу".
У російському міністерстві оборони коментарів не дають. Голова комітету Держдуми з оборони Володимир Комоєдов заявив, що треба перевірити, чи це справді російські військові.
— Я — военнослужащий Российской Федерации, — каже полонений Александров на відео, яке виклав у соцмережі військовослужбовець 92-ї окремої механізованої бригади Леонід Маслов. — Служу з 12 грудня 2012 року, контрактник, 3-тя бригада, місто Тольятті (3-тя окрема бригада спецпризначення головного розвідувального управління Генштабу Росії. — "ГПУ"). Ми в зоні АТО з 6 березня. Прибули на "Уралі". В районі Щастя працювала група з 14 чоловік. Командир — капітан Єрофєєв. Командир бригади — полковник Щепін. Ми з однією групою міняємося: приїжджаємо на чотири-п'ять днів і повертаємося на місце постійної дислокації в Луганськ. Ще працюють шість-вісім груп. З місцевими спілкуємося. Від ополченців отримуємо інформацію. Спільних операцій не проводимо.
Волонтерська група "Патріот" почала переговори про обмін російських розвідників на українських полонених.
— Треба, щоб їх включили в обмінний фонд, — каже Олег Котенко, 44 роки, координатор групи. — Їх можна обміняти на підполковника Олега Кузьміних. Росіяни дали свідчення. Вони нам більше не будуть корисні. Можна обміняти один до п'яти, а можна — один на один. Усе залежить від переговорників.
— Люди зізналися, що є діючими офіцером і сержантом збройних сил Росії. Їх треба судити. Це — прямий доказ російської агресії, — вважає 47-річний Микола Колесник, куратор 40-го батальйону "Кривбас". — Важливо, щоб Москва визнала, що це її військові. Публічний судовий процес дасть підтвердження світовій спільноті, що на Донбасі воюють російські війська. Це те, про що Кремль казав: покажіть, доведіть.
Обміняти цих полонених на Надію Савченко не вдасться, вважає військовий експерт Дмитро Снєгірьов, 43 роки:
— Москва вже відмовилася від цих своїх військових. Заявили, що це — ополченці. Росія й далі не визнаватиме своєї присутності в Україні. А Савченко триматимуть до останнього. Але ми отримали реальні докази присутності на території України російських спецпризначенців — не строковиків, не найманців, а саме професійних військових. Якраз напередодні зустрічі у форматі нормандської четвірки. Полонених росіян треба використовувати по повній: влаштувати телеміст із їхніми матерями, вимагати від них виходити на Путіна з вимогами припинити війну на Донбасі.
— Треба провести над цими військовими показове судове засідання, яке побачив би весь світ. Це — злочинці, які незаконно перейшли кордон, брали участь у терористичній організації, їх затримали зі зброєю. Бо зараз почнуть торгуватися, щоб їх віддали. Обміняють по-тихому, і все буде, як із псковськими десантниками. Про них тепер уже ніхто не згадує, — каже волонтер Віктор Майстренко, 35 років.
2 
1
Коментарі