— Із Донбасу треба поступово переселяти людей. Через затоплення шахт і підвищення рівня води там зросте рівень радіації. Про це йдеться у звіті Академії наук України. За 10 років люди там існувати не зможуть, — каже заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій і переміщених осіб 53-річний Георгій Тука.
– 1979-го в шахті "Юнком" ("Юний комунар". — ГПУ) провели підземний ядерний вибух, — продовжує. — Залишки радіації зберігають у капсулі під землею діаметром 28–30 метрів. Її може заповнити вода. Рознесе радіацію далі в підземні води — щонайменше в Сіверський Донець.
Наприкінці червня майже сотня жителів окупованого міста Бунге (до 2016-го — Юнокомунарськ — ГПУ) під Єнакієвим на Донеччині вийшли на "народний сход". Протестували проти рішення бойовиків ДНР затопити шахти "Полтавська" і "Єнакіївська". Після них воду планують пустити в шахту "Юний комунар".
— Отравленная вода попадет в местные водоемы и в наши дома. Те военные элементы не разлагаются. Нужно провести экспертизы, анализы, чтобы оценить опасность, — говорили мітингувальники. — Вимагаємо зупинити затоплення.
Люди підписали звернення до окупаційної російської влади. Добиваються зустрічі з керівником ДНР 41-річним Олександром Захарченком і так званими народними депутатами. Той у виступі на місцевому телеканалі звинуватив українську владу в нагнітанні страхів. Мовляв, затоплення шахт не загрожує місту. Кореспондента газети "Харцызские вести", який писав про протести, звільнили з роботи за наказом із Донецька.
— Проект Кліваж — так називався в секретних документах цей експеримент. Підірвали атомний заряд 16 вересня 1979 року на глибині 903 метри. Потужність — 300 тонн тротилу, — каже доктор геологічних наук Євген Руднєв.
Він — автор робіт із гідрогеології, геофізики, геоекології. Досліджував ситуацію на шахті "Юнком" і довкола після вибуху.
— Це — дітище вчених Інституту гірничої справи імені Олександра Скочинського в підмосковних Люберцях. За офіційною версією — так боролися з викидами метану й вугільного пилу. Але ініціаторами були військові. Нібито хотіли оцінити загрозу підземним бункерам від дії таких боєприпасів.
Вибух був під містом. Жителів евакуювали нібито на навчання з цивільної оборони. Відвезли за 10 кілометрів у піонертабори. Поїли, годували, музика. Про атомний вибух — ані слова. Але чутки поповзли одразу. Інформації довго на давали навіть ученим.
У шахті біля епіцентру вибуху наступного дня вже добували вугілля. Викиди метану нікуди не поділися. За рік у березні 1980-го на "Юнкомі" стався викид рудникового газу з людськими жертвами. Зате в кількох кілометрах від шахти — в селищі Ольховатка зафіксували аномальну радіацію — до 50–57 мікрорентген на годину. Пізніше таку саму — у віддаленіших Харцизьку і Зуївці. З 1989 року люди стали частіше хворіти на рак, мали збої щитовидки. Тиснули на місцеву владу, щоб розповіла правду.
1990-го матеріали експерименту розсекретили. Фахівці заміряли радіацію на місці вибуху — 60 кюрі. Це жахлива цифра — за рахунок плутонію-239 і америцію-241. Це — живучі радіонукліди. Законсервовані в невеликій камері під землею. Але потроху просочувалися.
2001 року шахту закрили як нерентабельну. Хотіли затопити. Але перед тим на шахті імені Тюленіна в Краснодоні на Луганщині вода прорвалася в місто й підтопила будинки. Тому вирішили "Юнком" не чіпати, а відкачувати воду — 500 кубів на годину. Це 4 мільйони 400 тисяч на рік. Витрати — мінімум 20 мільйонів гривень на рік. За іншими оцінками — вдвічі більше.
Рішення про вічне відкачування води прийняли без консультації з фахівцями, — каже Євген Руднєв. — Було не оптимальне. Якщо шахту надовго відключити від електрики — запечатана капсула розламається. Заражена гидота попрямує з водою на поверхню. Радіація буде на рівні 1000 мікрорентген на годину. Норма — не більш як 30. Саме це може статися зараз, якщо шахту затоплять.
Цілі вулиці провалюватимуться під землю
— Щодо екологічної катастрофи на Донбасі необхідно починати міжнародні дискусії, — говорить Георгій Тука. — 88 відсотків резервних джерел питної води підконтрольної Україні частини Луганщини вже визнали непридатними для використання. Я лише зрозумів, проблему слід порушувати на високому рівні. Потрібно волати на всю Європу про можливі наслідки.
— Затоплення шахт на окупованому Донбасі може привести до того, що в ряді населених пунктів цілі вулиці провалюватимуться під землю, — каже еколог Олександр Соколенко. — Регіон почав перетворюватися на другу Чорнобильську зону. Ця загроза існуватиме, доки триватимуть бойові дії.
Коментарі