Британська телерадіомовна корпорація Бі-Бі-Сі звільнить 650 працівників із 2400. Міністерство закордонних справ Великої Британії зменшило фінансування зарубіжного мовлення. Закриють албанську, македонську, сербську служби радіо, а також редакції, які випускають програми для країн Карибського регіону англійською мовою й португальською — для країн Африки. Іще сім служб, серед яких і українська, припинять радіомовлення, але залишаться в інтернеті. Це скоротить витрати на 46 млн фунтів щороку.
— Думаю, йдеться не лише про фінансову кризу, а й про кризу, що охопила Бі-Бі-Сі як корпорацію. Певні ознаки цього намітилися ще років п'ять тому, — каже 53-річний Андрій Куликов, колишній старший продюсер Української служби Бі-Бі-Сі. — Насамперед телевізійні програми стали менш змістовні. Можливо, Бі-Бі-Сі перестало бути новатором у телебаченні. Що стосується Всесвітньої служби, ухил в інтернет став причиною того, що якість радіовисилань почала знижуватися. Важко зрозуміти, де причина, а де — наслідок. Тепер це можна трактувати як одну з причин закриття.
Українська служба Бі-Бі-Сі мала великий бюджет?
— Достатній, щоб забезпечувати якісне радіомовлення і підтримувати цікавий інтернет-сайт. Але не вважаю, що на Українську службу колись були перевитрати.
За часів моєї роботи на Бі-Бі-Сі закрили всі служби європейськими мовами, крім країн так званої "нової демократії". Німецьку ліквідували, французьку, іспанську, грецьку, фінську. Бо це демократичні країни, що можуть діставати з власних джерел інформацію, яку надає Бі-Бі-Сі.
Яка буде доля працівників Української служби?
— Скорочення тривають не перший місяць. Дехто взяв так зване "добровільне звільнення" і дістав компенсацію у розмірі стількох місячних окладів, скільки років пропрацював на Бі-Бі-Сі.
Як таке рішення вплине на український інформаційний простір?
— Загалом це погіршить стан українського радіопростору, і без того не надто різноманітного. Як на мене, із закордонних служб Бі-Бі-Сі була найякіснішою. Аудиторія слухачів Української служби від 1992 року, коли все починали, залишалася сталою, на рівні десятих відсотка радіослухачів.
— Економічні мотиви Бі-Бі-Сі цілком зрозумілі, — говорить Ірина Погорєлова, журналіст "Політичних хронік". — Для нас це буде пусткою, певною мірою. Ми звикли чути цю вільну, дещо аристократичну, доступну для слухачів інформацію від Української служби. Нам уже треба би було перейняти і журналістський стиль Бі-Бі-Сі. Але не вдається.
Закордонне мовлення, навіть якщо там працюють українські журналісти, є інакшим. Воно завжди додає таких аспектів та акцентів, що його хочеться слухати. Слухачі можуть перейти на інші українські служби — "Свободу" чи "Німецьку хвилю". Можливо, на інтернет. Проте радіо — це такий ресурс, який важко підмінити інтернетом, на відміну від телебачення. Радіо — зовсім інший фон. Воно потрібне.
Пригадую, коли були великі зміни на "Радіо Свобода". Тоді всі хвилювалися через політичний підтекст. Адже хотіли підвести риску під нашим медіазростанням. Якби не криза, то можна було би сказати, що англійці теж вирішили поставити крапку, мовляв, досить українців виховувати, хай самі.
Всесвітня служба Бі-Бі-Сі почала мовлення 1932 року. Українська — 1992-го. Річний бюджет становить 272 млн фунтів на рік (понад 3,4 млрд грн). Загальна аудиторія теле- і радіопрограм, а також інтернет-сайтів сягає 241 млн осіб.
4 
35413
Коментарі
6