— Розвинену державу від нерозвиненої відрізняє те, як вона реагує на кризу. Якщо є система прийняття рішень, державний механізм добре працює, тоді ця країна претендує на роль розвинутої держави, — вважає 41-річний Володимир Омелян, ексміністр інфраструктури України.
— На жаль, реакція влади на повінь, що прокотилася Західною Україною наприкінці червня, була дуже запізніла. Адекватних заходів вжито мало, фінансування досі відсутнє. Люди не знають, що їм робити, і з боку Києва не отримали жодної допомоги. Більше того, були спроби на рівні чиновників чи замовчати, чи применшити цю катастрофу. Але реально, наслідки — катастрофічні для західного регіону.
Про повені в Карпатах здебільшого говорять у контексті вирубки лісів. Але ж причина не лише в цьому?
— Це одна з основних причин. Хоча бачимо затоплення і міст у нелісистій місцевості. У нас дійсно змінюється клімат. Має бути висока готовність до цих змін, зокрема й інфраструктурних. Потрібні нові технології у будівництві доріг, мостів і захисних дамб. Зараз така робота зовсім не ведеться. Ми її розпочали ще з позаминулого року, проєктуючи нові рішення по дорожній мережі. Не бачу, щоб нова команда продовжила. У кращому випадку підбудовуються зруйновані дамби. Але кліматична ситуація погіршується і при такій кількості опадів вони будуть знищені знову.
Паводки лише посилюватимуться. Погода стає більш непередбачуваною, з високою кількістю опадів за короткий час. Треба готувати до змін і великі міста, і віддалені райони.
Чи зробили висновки після паводка 2008-го?
— Зробили, але вони недостатні. Тільки з 2016 року почали реально відбудовувати мости, знесені повінню 2008-го. На заході України розпочали багато довгобудів. Де-не-де повстановлювали опори, стали відбудовувати дороги. Потім закинули майже на десятиріччя. Тепер ця робота має бути продовжена. Бачимо величезні виклики при обмеженому фінансуванні дорожнього комплексу. Хоча обіцяли 120 мільярдів гривень, буде їх значно менше. Треба скерувати додаткові кошти туди, де пошкоджені понад 300 кілометрів доріг, з них 150 — повністю зруйновано. Ці питання вимагають негайного фінансування.
Щоб подолати наслідки повені, необхідно мінімум 15–20 мільярдів гривень. Тих 700 мільйонів, що зарезервував уряд, не вистачить навіть на 30 кілометрів нової дороги. Так, Україна звернулася до іноземних держав, міжнародних організацій. Але треба розуміти, що вони не нададуть коштів у повному обсязі. 2008-го на подібну за масштабом повінь держава витратила майже мільярд доларів.
Цьогоріч наслідки будуть такі ж?
— Наслідки зіставні. Але це не остання повінь на 10 чи 20 років. Вона може повторитися як цьогоріч, так і найближчими роками. Тому слід укріплювати береги. Переплановувати дороги, щоб могли відводити воду під час надмірних опадів. І багато іншого. Поки що не бачу на рівні уряду напрацьованих рішень.
Якою мала би бути стратегічна державна політика? Наприклад, заборонити будівництво в заплавах річок, зменшити обсяги суцільних рубок лісів, прокладати дороги не вздовж русел, а в горах із тунелями.
— Маємо проаналізувати наслідки руйнувань. Якщо ми їх передбачаємо, зазнаємо менших видатків у майбутньому. Якщо пускаємо на самоплив, як це і відбувається, то збитки тільки збільшуватимуться. Втратили життя (в селі Дземброня Верховинського району втопилася жінка, а в сусідній Яблуниці в річці Білий Черемош затонуло авто з двома людьми. — ГПУ), люди залишаються просто неба.
Прем'єр-міністр Денис Шмигаль оголосив масові "чистки" в керівництві лісгоспів. Так намагається навести лад у безконтрольних вирубках?
— Думаю, це просто пошук "стрілочника". На жаль, лісовим господарством ніхто в Україні серйозно не займався. На ньому лише заробляли. Має бути призначена якісна команда на цю структуру в Києві. І запропонований чіткий план реформування галузі. Поки що втрачаємо зелені насадження в критичній кількості, коли країни Європи їх навпаки збільшують.
4 
1
Коментарі