Українські борошномельні підприємства припиняють роботу через прес держрегулювання і зростання цін на зерно. Борошно вже почало зникати з роздрібної торгівлі.
— Ціни на зерно суттєво зросли. Мельники закуповують його дорожче, а продавати муку за вищу ціну їм не дозволяють, — пояснює 35-річна Марія Колісник, керівник аналітичного відділу консалтингового агентства "ААА".
Чи буде в Україні достатньо хліба?
— Ситуація найбільше стосується пакетованого борошна, яке є в продажу. Проблем з виробництвом хліба в пекарнях не буде. В аграрному фонді є достатньо ресурсів, хлібозаводи отримують вдосталь борошна. Це стримує ціни на хліб. Але державне регулювання робить виробництво муки нерентабельним. Це і призводить до зупинки зернопідприємств.
На скільки слід підняти ціну на борошно, щоб його виробництво було рентабельним?
— Відсотків на 25–29 — на скільки підвищилася вартість зерна. Муку вищого ґатунку виробляють із пшениці другого та третього сортів. Улітку така пшениця коштувала 1,5 тисячі гривень за тонну. А тепер вона подорожчала до 2–2,1 тисяч. Борошно — це об'єкт державного регулювання, тому рентабельність виробників обмежена 2,5–3 відсотками. За рахунок власних ресурсів товаровиробникові посунутися нікуди. Собівартість зросла, рентабельність була низькою, а тепер ще й стала від'ємною.
Чи піде уряд на поступки?
— Навряд чи. Офіційно зараз ніякого обмеження цін на борошно не існує. Але від мельників як виробників соціально значимого товару вимагають обґрунтовувати підвищення цін — надавати в адміністрації на місцях розрахунки собівартості продукту. Лише наявність таких обчислень дозволить їм підняти вартість муки. Але процедуру можна затягувати — кажучи, що той чи інший папірець неправильний. Деякі компанії намагаються отримати дозвіл понад два місяці.
Подорожчання борошна зумовить зростання ціни на хліб?
— Ні, подорожчає лише мука в магазинах. На хліб соціальних сортів в уряду є певні резерви борошна за низькою ціною. Зараз влада намагається стримувати ціни на будь-які харчі. Адміністративні заходи доброго результату не матимуть. Слід розробляти інші механізми, наприклад, соціальні картки, на які перераховувалася б певна сума грошей на продукти для малозахищених верств. Бо є люди, які в змозі платити за продукти дорожче.
3 
1
Коментарі