— Можна два білетика до Луцька на 7 березня, — чоловік тре руду бороду біля каси на Центральному залізничному вокзалі в Києві.
Касирка 20 с клацає по клавіатурі.
— Квитків нема.
— Як нема, то ж ще місяць залишився до 8 Березня?
— Ну не тільки ж ви 8 Березня празнуєте. Білети в західному напрямку розкупили ще в січні.
8.20. біля шести кас на Південному вокзалі вишиковуються черги. 54-річний Микола Іванович рахує 90 грн. Планує купити квиток до Львова. Його черга підходить за 15 хв.
— Здрасть. Білєтік на Львов на 7 марта.
— Є тільки верхні бокові біля туалєта, — бурчить касир. — Будете брать?
— Ну давайте.
— А на 11 березня назад немає? Ну й чорт з ним. Попутками доїду.
Квиток складає вчетверо, ховає в коричневий потертий гаманець.
— Я водітєлєм на 17-й маршруткє працюю. Приїжджаю на місяць, як у відрядження. Перед Новим роком теж білетів не міг достати. Але тоді бариги між чергою ходили. За 300 гривень продавали білети, які стоять 78. Я почекав до 29 грудня і за годину до поїзда викупив в одного білет по собістоємості, бо ще б і ті грошики йому пропали. Тепер бариг із вокзалу поприбирали.
У чоловіка дзвонить телефон у кишені.
— Да, народила сьогодні в шесть утра. Хочуть Валентином назвати, у честь 14 лютого. Але я сказав невістці, що мені Валіків у сім'ї не треба. Нашо внука будуть Вальою в школі кликати.
Двоє хлопців із широкими рюкзаками просять сім білетів до Івано-Франківська.
— Сім білетов в одні руки не продам.
— Ну нас же двоє. Давайте три мені і чотири Дімці.
— Та й сім місць не буде, — касирка показує вільні місця на екрані. — Осталось чотири білети в кінці вагона.
— А забронювати їх до обіда можна?
— Ми квитків не бронюємо. Купуйте зараз, бо до обіда вже нічого не останеться.
— Але в нас путьовка в Карпати.
— Хай половина поїздом їде, а решта на автобусі дожене. Або на 8 Березня беріть. Є ще піввагона на вечірній поїзд.
— Ви нічого не розумієте. Короче, Діма, рули до Ромкіної мамки. Хай нам достане сім білетів.
У сусідній касі дівчина бере два квитки до Харкова на 7 березня. За нею три квитки до Одеси на цю ж дату купує жінка в чорній кролячій шубі.
— От чого в південному напрямку білетів купа, а на захід на свята хоч пішки ходи? — говорить чоловік, років із 20. — Чи я винен, що в мене мамка в Тернополі живе. На Одесу білетів — їдь — не хачу, до Харкова півпоїзда порожняком, а до Львова і Тернополя немає місця.












Коментарі