У Київському університеті ім. Тараса Шевченка видали біографічний довідник про викладачів-філологів, які вже померли. Назвали книжку "Некрополь філологів —викладачів Київського Свято-Володимирового та Шевченкового університету".
Довідник на 295 сторінок структурований подібно до енциклопедії — містить статті про викладачів у алфавітному порядку. Вказано, де похований кожен, їхні найважливіші наукові праці. Тираж видання — 350 примірників.
— На підготовку матеріалів пішло два роки. Над довідником працювала наша ініціативна група. Допомагали кафедри інституту. Найважче було знайти місце поховання деяких викладачів. Для цього зв'язувалися з родичами. Дехто з них живе за кордоном. Не всі могили належно впорядковані. Та й поховано чимало не в Україні. Багато викладачів загинули в таборах більшовицького режиму. Вистачало й спірних моментів у біографіях. Перевіряли їх в архівах СБУ, заповіднику "Биківнянські могили" та в інших установах. На жаль, на етапі кінцевих правок пішли в небуття декілька наших колег. Статті про них також додали в довідник, — говорить ініціатор проекту директор Інституту філології КНУ ім. Тараса Шевченка професор Григорій Семенюк.
Довідник розповідає, зокрема, про письменника і перекладача Михайла Драй-Хмару, літературознавця і політичного діяча Сергія Єфремова, поета й перекладача Миколу Зерова, поліглота й сходознавця Агатангела Кримського, письменника Віктора Петрова, відомого під псевдонімом Віктор Домонтович.
— Хотів цим виданням ушанувати філологів. Серед них чимало тих, хто відіграли важливу роль у становленні України як держави. Завдяки "Некрополю" викладачі й студенти довідаються деталі біографії науковців, яких вони знають лише як авторів книжок чи статей. Можливо, до когось сходять на могилу, — каже директор інституту.
Київський університет ім. Тараса Шевченка заснували 1834 року. Мови й літературу вивчали на гуманітарному відділенні філософського факультету. Потім — на відповідних факультетах і відділеннях. 2001‑го створили Інститут філології як підрозділ вузу.
1 
1
Коментарі