Ангеліна Броварська приїхала до Дніпропетровська із приміського селища Підгородного три роки тому. Їй було 20, і вона збиралася вчитися на економіста в університеті. Натомість стала стриптизеркою у клубі "Каприз".
На навчання треба було грошей.
— У мене мама торгувала на "Озерці" (ринок у Дніпропетровську. — "ГПУ"). Більше тисячі гривень у місяць не мала. Батько нас покинув, коли мені було дев"ять років, а сестрі Каті — два. За навчання треба платити 4000 гривень за рік. Я вирішила сама заробляти, — пояснює Ангеліна російською.
Броварська, у школі визнана красуня, стала шукати місце секретарки. Але влаштуватися не вдавалося.
— Скрізь або вищу освіту, або досвід вимагали, — скаржиться.
Після школи Ангеліна працювала продавцем у Підгородному в супермаркеті "Продуктовий". Але про цю роботу на співбесідах не згадувала.
— Думала, засміють, — зізнається.
Нарешті побачила оголошення про прийом на роботу секретарем без досвіду роботи. Адміністратор призначив зустріч не в офісі, а в нічному клубі. Запропонував місце стриптизерки і зарплату 3000 гривень.
— Спочатку я обурилася, — згадує Ангеліна. — Але потім подумала, що вже домовилася про оренду квартири з подругою. А мати про це не дізнається.
Кольє за 500 доларів подарував один
Вона з дитинства вчилася латиноамериканським танцям, тому нову професію опанувала швидко. В Ангеліни від природи волосся каштанове, однак на виступ одягала перуку під блондинку.
— Пам"ятаю свій перший вихід — серце б"ється, ноги тремтять, — розповідає. — Тільки про те й думала, щоб перука не впала. І щоб нікого зі знайомих, бува, в залі не опинилося. А потім відчула, що подобається, як на мене дивляться чоловіки за столиками. У їхніх поглядах був заряд енергії. Мені першого разу чайових в трусики 100 доларів поклали.
З Ангеліною розмовляємо в її улюбленому кафе "Репортер". Це один із найдорожчих закладів у Дніпропетровську — кава та чай коштують від 20 грн.
Тренувалася вона щодня по 8 годин, виступала тричі на тиждень. Працювати починала о 21.00, а закінчувала о шостій ранку. Хоч сам танець триває хвилин десять. Якщо клієнтові сподобалася танцівниця, то він пригощає її шампанським або іншим алкоголем. Клуб розкручує клієнта на випивку, дівчина ж отримує за це доплату до зарплати. Інколи — до 1000 гривень за вечір.
Десь через два тижні Ангеліні почали дарувати коштовності.
— У гостей "Капризу" годинники на руках за 15 тисяч євро були, — продовжує вона. — Чайових залишали п"ятсот, а іноді й тисячу доларів. Кольє за 500 доларів подарував один. Потім його довелося продати, бо півроку сиділа без роботи.
Одного разу в "Капризі" Ангеліна познайомилася з Олександром.
— Він ходив з двома "бультер"єрами" в костюмах від Вороніна, — каже про його охоронців. — Приходив на кожну мою зміну. Через кілька днів почав замовляти приватні танці. Наодинці зі мною став поводитися по-хамськи.
Олександр захотів, щоб Ангеліна стала його коханкою. Коли дівчина відмовилася, почав її переслідувати.
— Він чекав мене після роботи, погрожував. Кожного разу, коли поверталася додому, я змінювала маршрут. Потім захворіла. Коли ж побачила його біля своєї квартири, то закрилася на тиждень і носа з будинку не показувала. Зібрала речі й поїхала додому.
45-річна Раїса Павлівна Броварська досі не знає, що її донька працювала стриптизеркою.
— Газетна стаття — привід розповісти матері про себе, — каже Ангеліна. — Щоб дізналася і пробачила. Життя не таке, як вона мені планувала.
Зараз дівчина працює секретаркою в аудиторській фірмі:
— Отримую тисячу гривень. Головне, що шеф не чіпляється.
Винаймає кімнату в робітничому гуртожитку за 300 грн.
— Мрію вийти заміж і мати будинок, — зізнається Ангеліна. — Тоді заведу пекінеса — обов"язково із родоводом. Чоловіка хочу, щоб лагідний був і не низького зросту. Зараз нікого не маю.
Коментарі
1