Дитячий педагог-психолог Галина Осідач, 53 роки, радить, як побороти п'ять основних проблем, з якими стикаються першокласники:
— Першачок може боятись вчителя, нового колективу. Бо не знає, що його чекає. Треба більше спілкуватися зі старшими, а не тільки з мамою і татом. Хай поговорить із сусідами, продавцем. Запросіть кількох дітей із класу в гості. Це допоможе влитися в колектив. Дитині треба пояснити, що школа не страшна, а вчителька строга тільки тому, що її інакше ніхто не слухав би.
У деякі моменти першокласник почувається безпомічним. Тому може плакати, кликати маму, тата. Батькам не слід проявляти ніякого страху. Бо дитина це відчуватиме. Батьки, відключіться трохи. Прогуляйтеся парком. Не пильнуйте двері школи. Дитина поплаче трохи й перестане. Заохочуйте до самостійності.
Дитина може замкнутися в собі. Від того, що її хтось ображає, насміхається, у неї формується комплекс неповноцінності. Батькам важливо ще до того моменту не втратити з дитиною контакт. Цікавитися шкільними подіями, говорити про її проблеми як з дорослою. У жодному разі не дорікати, а навпаки, підтримувати. Стати замкнутою дитина може й через невдачі у навчанні. Треба запевнити її в тому, що наступного разу вийде краще. Головне — не сварити.
Через стреси та перевтому погіршується здоров'я. Одна з причин — недосипання. 6–7-річні дітлахи мають спати 12 годин. Вдома після кожних 15 хвилин занять треба відпочити. Хай дитина погуляє на вулиці або полежить 10 хвилин із заплющеними очима.
Першачок може не адаптуватися до шкільного життя. Щоб це зрозуміти, достатньо знати його ставлення до школи. Переважно воно негативне. Рідко — байдуже. Така дитина пасивна, не хоче зранку вставати, часто вдає хвору, грубо порушує дисципліну на уроках. Одним зацікавленням батьків тут не зарадиш. Варто залучити психолога.













Коментарі