20 листопада Генпрокуратура втратила слідчі функції в ході реформи. Злочини проти учасників Революції гідності передали у Держбюро розслідувань.
"Слідство у справах Майдану зупинили на невизначений час. Передавати справи нікому й нікуди", — написала адвокат родин Небесної сотні 39-річна Євгенія Закревська у "Фейсбуку". 21 листопада оголосила голодування, поки Верховна Рада не прийме поправку до закону про Державне бюро розслідувань, якою створить спеціальне управління і переведе туди без конкурсу частину слідчих Генпрокуратури, що розслідували справи Майдану.
15 листопада парламент розглядав відповідний законопроект №2116. Але не опрацював усі правки. Наступне пленарне засідання заплановане на 3 грудня.
— Півроку з новою владою, три місяці з новим генпрокурором. Якщо за цей час проблему не вирішили, то наступного разу пригадали б лише 20 лютого, — каже Євгенія Закревська в ефірі "Еспресо ТВ" 23 листопада. — Досі були акції протесту потерпілих і правозахисників. Тільки за декілька останніх місяців написали чотири звернення. На жодне ніхто не відповів. Безпосередньо зверталися до депутатів.
— Генпрокуратура розслідувала злочини на Майдані майже шість років. Якщо просто передати справи у ДБР — це викинути їх на вітер. Вони розчиняться у відомстві. Це паралізує слідство, — каже адвокат сімей Небесної сотні Павло Дикань, 55 років.
— У слідчих, які займались у ГПУ побиттями та вбивствами під час Революції гідності, є сформована картина злочину. Новим людям знадобиться багато часу, щоби зануритись у ці справи (налічують близько 5 тис. томів. — ГПУ). Це виглядає як навмисний злив справ Майдану. А нова влада кидалася гучними заявами, що буде продовжувати розслідування. Критикувала попередників за затягування. Слідчі й у попередні роки не мали підтримки влади — президента, парламенту, керівництва правоохоронних органів. Усе, що вдалося зробити, — всупереч політикам, а не завдяки. Була надія, що з новою владою зміниться ставлення до розслідування. Очевидно, цього не буде.
Коментарі