Із 22 травня близько 30 мешканців гуртожитку на вул. Заболотного, 132 в Києві ночують просто неба. Об 11.00 їх вигнали з помешкань.
— Уранці люди пороз"їжджалися з гуртожитку хто куди. Ми з чоловіком гуляли з дітьми у дворі. Під"їхали два чорних авто, звідти вискочили 10 бритоголових у чорній спецформі. Забігли в гуртожиток, зачинили двері на ключ. Вибили вхідні двері в кімнатах, затулили ними вікна. Під вечір їм привезли форму, дубинки та автомати, — пригадує Галина Присяжнюк, 52 роки. Із минулої суботи вона з чоловіком, двома доньками та зятем сплять сидячи, у двох машинах. Онуків відвели до знайомих.
Родина 39-річної Ірини Гаврилюк теж ночує в машині. Коли невідомі захопили гуртожиток, родина була на базарі. У кімнаті залишилися гроші, документи та одяг.
— Менший син — першокласник. Ходить у школу без підручників і зошитів. Добре, що я в п"ятницю віддала знайомій випрати форму. Інакше в школу не було б що вдягнути. Позичили гроші на життя. Зовсім чужі люди принесли лоток котлет. Буде чим сьогодні повечеряти, — каже Ірина в середу біля Адміністрації президента.
Менший син — першокласник. Ходить у школу без підручників і зошитів
Ці дві жінки та ще 15 мешканців гуртожитку прийшли туди, щоб передати письмове звернення до глави адміністрації Сергія Льовочкіна та його заступника Ганни Герман.
Біля пішохідного переходу на вул. Лютеранській, 23, перед двором адміністрації, їх зупиняють близько 30 працівників Печерського управління міліції. Пояснюють, що далі йти не можна. Люди сідають на бордюри.
За 5 хв. під"їжджає чорний автомобіль. Із нього виходять російський співак Йосип Кобзон та Ян Табачник, народний депутат від Партії регіонів. Люди вигукують ім"я Кобзона, просять підійти. Він усміхається, махає рукою і проходить повз. До пікетувальників підходить Ян Табачник, 64 роки.
— Гуртожиток двічі перепроданий. Сім"ї з дітьми ночують на вулиці, — пояснюють йому люди.
— На кого вы писали обращение, на Аню Герман? Я вам обещаю, что сегодня-завтра оно к Герман и Левочкину попадет. При советской власти, когда я был ребенком, моих родителей и тетю выгнали из общежития на улицу. Поэтому мне эта тема близка. Я лично поговорю с ними о вас, — обіцяє Ян Табачник. І йде в адміністрацію. Людей туди не пускають.
— Чому я не можу перейти вулицю на зелене світло світлофора? В якому законі написано, щоб міліція не пускала громадян вільно пересуватися? — питає полковника міліції Олександр Дедюк. Він — юрист, допомагає людям відвойовувати гуртожиток. Дедюк проштовхується крізь колону міліціонерів. Ззаду його підпихають із десяток активістів. Вони кричать міліції "Ганьба!". Ті хапають Дедюка, саджають у "бобик" і везуть у Печерський райвідділ міліції.
Гуртожиток на вул. Заболотного, 132 відомчий, належав Національному експоцентру України, підпорядковувався Державному управлінню справами. 2004 року його продали страховій компанії. У травні 2005-го жити там заборонила Голосіївська райсанстанція та пожежна інспекція. Три роки в будинку немає газу та води. Жителі 5-літровими бутлями носять її з бюветів. Їм запропонували кімнати в готелі на просп. Голосіївський, 101. Вони відмовляються переселятися, бо бояться втратити прописку і право отримати рівноцінне житло.
3 
1
Коментарі