Після Другої світової війни Німеччина була в руїнах: 20% житла повністю зруйновані, кожен другий безробітний, люди голодували. У ті часи казали: їжі надто багато, щоб померти, але надто мало, щоб жити.
У країні провели реформи. Із середини 1950-х вона увійшла у смугу безперервного економічного зростання. Цей період назвали німецьким економічним дивом. Тепер за рівнем розвитку країна посідає перше місце в Європі.
— Ми багато працювали після війни, — розповідає 83-річна Петра Йорк із Нюрнбергу. — Я була медсестрою на заводі, а потім у садочку. Зміна тривала 10 годин. А на нічному чергуванні — 12. У вільну від роботи ніч ішла мити пролежні сусідчиній матері. За це вона нам давала масло й макарони. Жили ми голодно. Мама привозила курку чи гуску, і ми ділили її на два-три тижні.
Мій чоловік Стефан по 11 годин працював токарем. Восени 1952-го йому відрізало пальці на лівій руці. Перейшов на фабрику іграшок.
Курку чи гуску ми ділили на два-три тижні
Трохи легше стало десь 1962-го. Я купила зимову шубу. Ми вже не працювали по вихідних і вночі. У нас було троє дітей.
Чоловік отримав інвалідність аж 1975-го. Почали загнивати кістки. Відрізали руку по лікоть. За рік він помер, у 52 роки. Ми працювали важко, але сподівалися, що скоро буде легше.
Слов"яни не ліниві, але вони не вміють господарювати. У мене невістка в Україні. Вона ніколи знижками в супермаркеті не користується, накуповує багато всього, а воно псується.
3 
1
Коментарі