"Иди отсюда, ты мне весь бизнес испортила", - каже власник крамниці у Шарм-ель-Шейху Єгипті ламаною російською. Забирає зі столу товари, які я вибрала, - три ефірні олії, два папіруси, кілька пакунків чаю та закладку, яку перед тим вручив у подарунок. Ми торгуємося вже дві години. Від названої ним ціни 400 фунтів залишилося 200. Я наполягаю на 40. За цей час мене кілька разів пригощають холодним чаєм каркаде, мастять зап'ястя десятками різних ароматів і вмовляють купити кальян за сто доларів. Друзі, які чекають мене, тихо матюкаються. Вони вже обійшли усі довколишні крамниці. Розвертаюся і йду.
"Ну харашо, давай за сто", - зупиняє в дверях. Погоджуюся на 90 і забираю свої покупки. Вже вдома роздивляюся, що на одному з папірусів не Клеопатра, як розповідав продавець, а фараон-чоловік. Також на ринку продають дешеві спеції - корицю, аніс, розмарин. Дуже багато фруктів. Кілограм гуави, манго або маракуйї можна купити за 5 гривень на наші гроші. Яблука і вишні - за 40. Ціни на все стоять у доларах і фунтах. Вигідніше купувати за фунти. Треба одразу наміняти дрібних. Здачі не дають.
Ідемо ринком. На кожному кроці зупиняють араби з криками: "Купи кошка, красивий кошка, красивий Рамзес", "Я холостой", "Я очень холостой".
"Арабам там нудно. Поважають тих, хто торгується. Англійців і росіян, які беруть одразу, вважають за лохів. Зроблять яку хоч знижку, якщо ви їх розважите, - каже турист із Білорусі Степан. Він навчає їх російських слів. - За мовні курси особливо вдячні, бо це їхній заробіток. Я їх вчу загадувати загадки".
На вулицях Шарм-ель-Шейха дуже спокійно. Це тільки тому, що тут вся територія проглядається поліцейськими у штатському. Якщо когось впіймають на порушенні - викинуть звідси. Араби за своє місце тримаються. Тут дуже престижно працювати, бо робота є тільки в Каїрі і на курортах. Це закрита зона. Місцеві тут не живуть. У Хургаді гірші умови."
Їдемо на екскурсію до пірамід у Каїр. Добираємося цілу ніч на автобусі. Врешті на піраміди відводять всього годину. Бігаємо з натовпом туристів. Арабський хлопчик років шести показує, як позувати, щоб вийшли гарні фото. Каже, куди стати і як поставити руки. Тоді просить гроші. Даю два фунти. З усіх сторін збігаються інші. Швидко тікаємо.
Потім дві години гід водить туристів парфумерними і шкіряними магазинами. Також на фабрику папірусів. Нам розповідають, що по 500 доларів - найкращі. Мнуть їх і дають нам помацати. Якась російська туристка одразу бере три.
Вулицями Каїру бігають щурі. Рух у місті шестисмуговий. На дорозі - дорогі джипи, маленькі легківки, багато мотоциклів. Годину стоїмо в пробці, яка утворилася через віслюка, що виїхав на зустрічну.
Коментарі