522-річний Дубенський замок – один із найпопулярніших маршрутів Рівненщини. Від обласного центру сюди можна дістатися автомобілем або маршруткою менш, ніж за годину. 1492-ого замок заснував Костянтин Острозький, який єдиний з православних князів був гетьманом Литви. У давнину замок вважався найбагатшим у Європі.

У давнину фортецю омивала річка Іква, але нині захисний рів поріс травою. Над головною брамою видніє герб Дубна, а годинник нагорі тричі на день грає мелодії – гімн України, гімн міста та польську мазурку.

"Я – князь Януш Сангушко, радий вітати вас у своєму обійсті. Сьогодні воно ще моє, а завтра можуть забрати за борги, - сміється і розкланюється з туристами біля воріт молодий чоловік у вбранні XVIII століття. Екскурсовод спирається на різьблений дерев'яний ціпок, має акуратно підстрижені вуса та борідку. – Ходімо, поведу вас до каплички святого Іллі. Сам тут не часто буваю, бо багато п'ю та гуляю. Коли мене п'яного слуги везуть каретою через усе місто до замку, то мені вже не до богослужінь. Потомства не маю, берегти добро ні для кого!". Туристи регочуть, але прямують за "князем" до каплички. Свого часу Януш Сангушко був найбільшим п'яницею при дворі польського короля й мало не прогуляв усі свої статки.

Капличка святого Іллі розташована у головній брамі замку – у ній зібрані кілька оригіналів старовинних ікон 18-ого століття. Всередині просять не фотографувати, бо спалах впливає на фарби полотен. Щопонеділка у капличці правлять службу.

У келії ліворуч лежить надгробна плита Анни-Алоїзи Ходкевич, власниці замку. Вона мала репутацію вкрай жорстокої пані. Одного разу удова наказала кучеру їхати каретою просто по людях, які оточили міст до замку у базарний день. Католичка Анна-Алоїза була вкрай нетерпимою до православного населення. За легендою, вона навіть звеліла монаху-домініканцю та єзуїту перехрестити над домовиною у "правильну віру" одного із своїх пращурів.

Ліворуч від головної брами розташований палац князів Любомирських, де нині діє музей. Сюди пускають лише туристів у складі екскурсійних груп. У палаці є мисливська зала з трофеями, зали із старовинним одягом, зброєю та предметами розкоші. На жаль, справжню картинну галерею замку давно розпродав за борги марнотратник Юзеф Любомирський.

Родзинка палацу Любомирських – зала нумізматики, де зібрано монети та купюри різних народів світу. Увагу також привертають скарби, які були знайдено кілька років тому під час розкопок у місті. Під стелею висять прапори держав, з якими пов'язана історія замку - на прохання гостей, персонал безкоштовно вмикає їхні гімни.

Туристів з міцними нервами чекають у підземеллях монах та кат, який гострить сокиру. Внизу показують знаряддя, якими священна Інквізиція катувала людей. Замкові майстри відновили за кресленнями 18 різноманітних пристроїв у натуральну величину: вертикальну та горизонтальну дибу, гільйотину, кіл, крісло Мойсея, столи для тортур водою і колесування, решітку для катування вогнем, ганебний стовп та стовп для підвішування за ребро на гаку й окрему камеру для відьом.

Кат погрозливо регоче та скоса дивиться на туристів через дірки в балахоні. З прихованих колонок доносяться моторошні людські крики. На додачу, по стінах розвішані копії гравюр, на яких різними способами катують нещасних жертв. Переважно це молоді гарні жінки, яких інквізитори підозрювали у відьомстві. Однак за всю історію Дубна у місті було спалено лише двох жінок – за те, що навернулися з християнства у іслам.

Доки туристи у напівтемряві роззираються, кат з грюкотом опускає 40-кілограмове лезо гільйотини. Відтяту голову манекена він несподівано кидає у натовп, жінки верещать. Високий чоловік непевно засовує руки у зашморг вертикальної диби. Тоді кат починає крутити барабан й зляканого туриста тягне угору, на ногах вже висять мішки з піском. Колись у такий спосіб жертві боляче викручували руки та ноги. Монах пропонує комусь із відвідувачів постояти біля ганебного стовпа – кари для п'яниць та злодіїв, однак сміливців більше не знаходиться. У найвіддаленішій камері до стіни приковані два скелети.

Поблизу підземелля тортур відкриті каземати XVII століття, де зберігали головні скарби, зброю та їжу замку. Всередині також були казарми, а під час набігів татар там ховалося все населення Дубна. Нині в казематах показують муляжі зброї та харчів. Температура в казематах коливається від 8 до 15 градусів, тому для прогулянки підземеллями варто накинути теплий одяг.

За столом з наїдками в коморі сидить легендарний Жерлик – шляхтич-ненажера Ян-Богдан Сусло. Екскурсовод розповідає, що на сніданок він з'їдав двох півнів, смажене порося, гуску, баранину, три смажені печінки – волов'ячу, телячу та свинячу, кавалок сиру, чотири буханки хліба. Запивав трапезу трьома літрами вина і меду, а пива наливав собі без міри. Однак Жерлика згубила жадоба - шляхта побилася з ним об заклад, що за кожну випиту 10-літрову діжечку вина насипле йому стільки ж золотих монет. Ненажера помер за столом, не допивши третю діжку.

"Щоразу ми придумуємо нові розваги та послуги для гостей. Наприклад, минулої п'ятниці у замку відкрили фірмову кав'ярню – Шоколадну кімнату, де подають каву та шоколадні цукерки ручної роботи з чорносливу та горішків, - розповідає директор Дубенського музею-заповідника Леонід Кічатий. - За минулий рік у нас побували понад 114 тисяч туристів із 123 країн світу. Маємо налагоджені контакти з іншими європейськими замками і часом їздимо одне до одного у гості, щоб обмінюватися досвідом. Роздивитися наші зали та підземелля можна й в мережі Інтернет – віртуальний тур по Дубенському замку запустили кілька днів тому".

×