Письменниця Лариса Денисенко навесні відвідала столицю Франції. На Паризькому книжковому салоні читала свої твори. Своїми враженнями від подорожі поділилася із кореспондентом Gazeta.ua.
Метро. В паризькому метро запросто можна знімати довготривалу стрічку, комп'ютерну гру тощо, піднявся на інший рівень, завернув за кут, спустився сходами – потрапив до іншої реальності. Метро велетенське, зручне, багаторівневе; на перший погляд – складне, але це якщо не бути уважним. Французи не пошкодували стрілочок, написів та позначок, варто ними користуватися – заблукати важко. Інколи видається, що відстані між станціями дуже короткі. Заплющив очі – розкрив – інша станція, інший світ, інший вимір. Калейдоскоп.
Татусі з малечею на руках. В Парижі багато татусів з дітьми на руках. Вони гуляють вулицями самостійно. Малеча радісна, різного віку, яскрава та кумедна. Татусі щасливі, відповідальні, ніжні. Яка зворушлива картина – ніжна дитяча долоня на мужній неголеній щоці. Татусі дуже зацікавлені в тому, щоб діти спілкувалися з ними не менше 4 днів на тиждень. Це зазвичай татусі розлучені. Вони наполягають, щоб такий режим зустрічей дотримувався навіть коли діткам 2 тижні від народження.
Чоловіча стильність. Французькі чоловіки не бояться бути доглянутими і дуже стильними. Незалежно від віку. Яскраві шалики, оригінальні піджаки, цікаві окуляри, неординарне взуття та небанальні зачіски. Охайність, чистота та прямі погляди. Візуально в це різноманіття сміливості та краси не можна не закохатися. Дуже багато чоловіків читають книжки, більше за жіноцтво. А от йде суміш Воланда та Маргарити – чоловік з порочною сивиною (сіль та перець), в чорному костюмі, хитра усмішка,тонкі губи, гострий погляд і жовті нарциси в руках. І пом'якшення обличчя, коли бачить ту, кому зараз подарує квіти.
Розслабленість. Звичайно, що круасани, качки у цитрусовому соусі, сири та чудове вино не може не розслабляти. Обідня перерва французів триває дві години. Я просто не можу повірити в те, що після того вони активно поринають у роботу. Вони прекрасні. Галасливі, розніжені під сонцем. Стільця повернуті так, що французи сидять рядком за столиками кав'ярень та ресторанчиків, біля ніг розвалилися пси, французи спостерігають за весняним паризьким життям; вони виглядають виключно щасливими. Ніхто не ковтає каву з канапкою та навіжено біжить у справах. Такі люди є. Вони споживають це, рухаючись, але якщо ти сів за столик: весь світ хай тупотить у черзі.
Виставка та черги. Картини Матісса до центру сучасного мистецтва звезені з усього світу. Виставку відкрито ще 7 березня, але й зараз черги такі, що дивуєшся цій спразі до мистецтва. В чергах не тільки іноземці, більшість – французи. Вони люблять дихати своїм, цінувати своє, оживляти картини тих геніїв, хто вже пішов від нас, своїм теплом та вдячністю.
Їжа. Французи не просто їдять. Вони насолоджуються. Навіть в центрі міста можна недорого пообідати. За комплексний обід – салат + запечена качка або чудовий стейк та склянку гарного вина – в середньому можна заплатити 12 євро. Ранковий сніданок – фреш, кава та свіжеспечені зараз і для вас круасани - 5 євро. Непогане вино в будь-якій крамниці можна придбати за 6-8 євро. А сир – за 2-3 євро. Книжки коштують набагато дорожче (від 8 до 25 євро), але шалена кількість французів насолоджуються їжею, гортаючи книжки.
Боротьба проти "корків" моторолерами, роверами, мотоциклами. Моторолери та мотоцикли люблять зграйність. Як швидкі комахи вони долають будь-які затори. Ровери – транспорт індивідуалістів, всюди можна натрапити на їхні паркінги.
Толерантність. Шикарні метиски, арабки, полінезійки. Дівчата виглядають як моделі. Всміхнені та впевнені в собі. Пластичні та гідні. Веселі та галасливі чорношкірі хлопці штовхаються в переході, якось моторошно на них дивитися, може, штовхнуть, образять? Ні, тобі пояснюють, куди краще виходити, вхопивши твій розгублений погляд і запитуючи, чим вони можуть допомогти. Між собою вони говорять французькою, до тебе – англійською. Чи ще один чорношкірий хлопець, котрий спостерігає, як мулатці-офіціантці важко англійською пояснити, як дістатися Бастилії. Він виступає вперед, виглядає наче гангстер або наркодилер – і з жартами, рухами, посмішкою, гарною англійською пояснює, куди вам треба йти. Таке ставлення і поведінку не можна не поважати.
Українська громада. Ми відчували вашу увагу всюди, де б не були. Завжди важливо знати, куди б тебе не занесло в цьому житті, ти зустрінеш там українця. Як друга, усмішка якого підтримує краще за міцну руку. І це найголовніше.
2 
2164
Коментарі
7