У Диканьці має побувати кожен українець, - переконаний київський мандрівник 28-річний Антон Чикайло. Він возить групи туристів у легендарне село, що розташоване за 29 км від Полтави. Прославив місцевість письменник Микола Гоголь своєю повістю "Вечори на хуторі біля Диканьки".
"Найчастіше у село їздять у травні, коли зацвітаює бузок. Гай з квітучими кущами займає три гектари землі. Як починає цвісти, складається враження, що ти потрапив у рай. До гаю ведуть 20 сходинок. Деякі кущі такі велетенські і густі, що переплелись і утворили купол. Місцеві дуже шанують цей сад. Навіть придумали свято "Пісні бузкового гаю", - каже Антон.
Восени у Диканьці теж є на що дивитися. Недалеко від бузкового гаю ростуть дуби, їх називають Кочубеєві. Найстарішому з них – 800 років.
"Туристів водимо також до Миколаївської церкви, яку збудував син Кочубея Василь 200 років тому. За легендою, хтось знайшов на пеньку ікону Миколая Чудотворця. Забрав її. Але через деякий час вона знову опиниласяна тому пеньку. Її знову забрали. Так повторялось кілька разів. Тоді вирішили, що це знак Божий і вирішлили поставити на тому місці церкву. Під нею поховані Кочубей і його рідня. Гробниці зроблені з білого мармуру. Уцеркві є дуже красивий старий дерев'яний іконостат. Фотографуватисятам не дозволяють. Зате є в церкві екскурсовод"
Ще однією візитівкою Диканьки є тріумфальна арка. Її спорудили з цегли у 1820 році на честь приїзду імператора Олександра I. Кажуть, якщо загадати бажання і пройти під аркою, воно здійниться.
"Обов'язково відвідайте місцевий музей. Серед експонатів є особисті речі Кочубея і копія посмертної маски Гоголя."
Автобуси й маршрутки з Полтави у село ходять щопівгодини. Коштують в середньому 10 грн, їдуть 40 хв. Переночувати можна у місцевих жителів. За добу просять від 50 грн. Готелів у Диканьці немає.
3 
2164
Коментарі
1