На полонину Діл, що у Верховинському районі на Івано-Франківщині, щодня приходять туристи, щоб поласувати свіжим сиром і полюбуватися мальовничими гірськими пейзажами. Місцеві мешканці її називають "панською", бо дорога до полонини неважка й швидка.
"Люди з навколишніх сіл на літо віддають нам на випас корови. Зараз ми доглядаємо 54 худобини, а колись на цій полонині випасали понад 150 голів. За роботу собі лишаємо щодня по 4 літра молока, а решту віддаємо сиром, чи сметаною господарям, - розповідає Василь Стефурак, депутат полонини. Так місцеві називають керівника такого господарства. – З молока виготовляємо різноманітні сири – вурду, будз і бринзу".
Полонина Діл знаходиться на висоті понад 950 метрів над рівнем моря. До неї відносять майже 50 га високогірних пасовищ.
"Можна йти двома шляхами. Один з них має крутіший підйом, а другий через лісок зі струмком. Дорога займає добрих 40 хвилин. Піднятися можуть, як діти так і літні люди", - пояснює Василь Стефурак.
Пастухи розповідають туристам про життя на полонині й частують сирами. Сири варять у спеціальному окремому приміщенні. Гостям показують великий на 300 літрів чан. У нього наливають свіже молоко, додають гляк – сежучний фермент, виготовлений із шлунка молоденького теляти.
"Коли молоко згорнеться, то вийде сир. Його називають будз. Сир відціджують і коптять. Із сироватки, яка залишилася робимо вурду. Такий сир менш жирний і продаємо його дешевше – по 35 грн. за кілограм, - пояснює Василь Стефурак. – Бринзу робимо із будза. Його перемелюємо й перемішуємо зі сіллю".
"Очам не повірили, коли нам пастухи на пробу нарізали півкілограмові скибки різноманітних сирів. Їж скільки хочеш! Найсмачніший мені був будз. Його тут продають по 40 грн за кілограм, - говорить туристка Олена Дацюк із Києва. – Ми наїлися того сиру, мало пуп не розв'язався. Ще й до дому накупляли".
На полонину переважно йдуть пішки. Виїхати по стрімкій з камінням дорозі під силу хіба тільки коням, УАЗам і вантажівкам УРАЛ чи ЗІЛ. "Круті" позашляховики та легковики залишають внизу біля асфальтної дороги.
Коментарі
4