"Красу Кримських гір навесні неможливо описати, це варто побачити на власні очі. Середина весни — найкращий час для походів у гори на півострові. Немає великої спеки і якраз усе цвіте. Торік поїздку планував давно, але важко було знайти компанію, умови проживання в наметі цілий тиждень не кожен витримає. Зібралось шестеро, я з другом і чотири дівчини. Усі вже були в Карпатських горах, мали досвід. Подорож запланували на дев'ять днів разом із дорогою", - розповідає львів'янин Олег Тимцюрак.
Минулої весни він разом з друзями ходив у похід у Кримські гори. Маршрут був неважкий, але початківцям краще брати кваліфікованого гіда. Цього року львів'яни також планують йти в гори - вже складнішим маршрутом.
Львів'яни виїхали 28 квітня поїздом зі Львова до Сімферополя, далі добралися тролейбусом до села Перевальне і вже звідти піднімались на хребет Демерджі-яйла. Його висота 1239 метрів над рівнем моря. По ньому пройшли 10 кілометрів. Демірджі-яйла належить до Головного пасма Кримських гір. Найцікавіше у цій місцевості — це долина Привидів. Це хаотично накидане каміння на підніжжі гори. Завдяки силі вітру каміння набуло цікавої міфічної форми. А вранці камені оповиті туманом виглядають справді як привиди.
"На Кримському хребті було дуже красиво, якраз в цю пору цвітуть дерева. Вразив водоспад Джурла, особливо гарно виглядає якраз навесні, дуже повноводний і стрімкий. Але біля водоспаду таборяться багато туристів,тому там дуже людно і шумно, хоча тут є єдина можливість помитись", - пригадує Олег.
Мандрівники рекомендують брати в подорож таке туристичне спорядження: рюкзак, вага якого в хлопців не більше 25 кілограм, в дівчат - 18 кілограмів, два намети на шість осіб, спальники, каремати, примус, казанок, гірські черевики (змінне взуття), змінний одяг, дощовик. З ліків можна взяти таблетки від болю голови, еластичний бинт, адже схили дуже круті і можна легко підвернути ногу, знеболювальну мазь.
На сім днів взяти такі продукти: крупу, макарони, пару картоплин для супу, рибні консерви, тушонку, напівфабрикати, кілька морквин, пів капустини, чай, каву і багато печива.
Прісну воду набирали з джерел, по дорозі їх багато. Щоб назбирати дров для вогнища, доводилося вилазити на дерева, аби зрубати сухі гілки.
"Для того, аби помити голову вода з джерела була дуже холодна. Можна було застудитися, бо дув вітер, і трохи холодно було. Ми з дівчатами цілий тиждень ходили в банданах і шапках",- розповідає Олена, яка була у поході.
Кінцевою точкою подорожі львів'ян було міста Алушта, звідти поїхали у Сімферополь на вокзал.
"Великої небезпеки у подорожі нема, але треба обережно підніматись на хребет, адже є стрімкі урвища, інколи скочується каміння," - кажуть бувалі мандрівники.
3 
2164
Коментарі
2