Минулого року 30-річний Олег Жмаченко подорожував Чорногорією, Хорватією та Албанією. До албанського міста Шкодер з Чорногорії їхали автобусом півтори години. За проїзд заплатили 3 євро. Шкодер стоїть на узбережжі Скадарського озера. За 13 км від Шкодера - кордон із Чорногорією.
"Перше, що побачили в Албанії — це величезні купи сміття на узбіччях вулиць, - каже Ігор, - Місцеві нам пояснили, що в країні немає жодного сміттєпереробного заводу, тому албанці викидають сміття всюди, де можливо. Але пейзажі при цьому були дуже мальовничі".
Автостанції у місті Шкодер нема. Із автобусу нас висадили посеред площі у центрі міста. Там відразу знайшли хостел, у якому й заночували. Двомісний номер за добу коштує 8 євро. Із вікна номера був чудовий вид на все місто. Здивувало те, що у хостелі ніхто крім чергової не знає англійської.
Чергова у готелі ломаною англійською порадила подивитися фортецю Розафа, у передмісті Шкодеру. Більша частина фортеці давно зруйнована, але деякі приміщення збереглися. Зараз в одній із казарм фортеці - музей. Там зберігаються картини, монети та інші пам'ятки історії Албанії.
Зайшли у циганський квартал. Люди там живуть у старих будинках, деякі — у зроблених власними руками целофанових шалашах. Я пробував сфотографувати місцевість, але цигани не дозволили.
У місті є один-єдиний автобус. Курсує із центру в передмістя, маршрут долає за 20-30 хвилин. Місцеві їздять на велосипедах, мопедах. Серед машин є як старі радянські "москвичі", так і дорогі іномарки. Але останніх набагато менше.
Дуже дивно, що в Албанії дуже мало ресторанів швидкого харчування, де можна перекусити. Албанці зазвичай готують і їдять вдома, бо не можуть дозволити собі їсти у кафе: ціни для них там занадто високі.
У Шкодері знайшли 3 заклади харчування, зайшли у один із них. На думку місцевих це був дорогущий ресторан. Нам казали, у ньому їдять лише туристи та місцеві багатії. Ресторан виглядав пристойно, із євроремонтом і сучасним європейським дизайном. Біля бару нудьгували 3 гарно вдягнені офіціанти, нам дуже зраділи, бо у ресторані більше не було клієнтів. За 40 хвилин, поки ми сиділи в ресторані, ніхто туди так і не зайшов. Ми їли лазанью, спагетті болонез, замовляли пиво. На трьох нам принесли рахунок "аж" у 10 євро. Ми дали ще 2 євро чайових, офіціанти були в шоці від нашої щедрості.
Бачили міст, який збудували американці. На мосту висять кілька американських прапорів. Місцеві кажуть, досі дуже вдячні американцям за подаровану свободу й незалежність.
1 
2164
Коментарі
19