— У Чорногорії весь час здається, що ти вдома. На біґ-бордах реклама написана російською, місцеві говорять сербською, яка дуже подібна до української. На вулиці ніхто не чіпляється до тебе, як у Туреччині чи Єгипті, — згадує поїздку 37-річна Олена Березюк із Черкас. Вона тиждень відпочивала в Будві — столиці Чорногорії.
Зупинилася на 4-зірковій віллі — готелі на чотири поверхи. За добу платила 20 євро. Мала холодильник, плазмовий телевізор, кондиціонер. На кухні був посуд, електроплита й мікрохвильовка. Білизну та рушники міняли щодня без чайових.
— Чотири зірки в Європі — як дві в Туреччині. Найдешевше винайняти номер з усіма вигодами за 10 євро. Усі будинки в місті не вище чотирьох поверхів. Чорногорці добре пам'ятають землетрус 1979 року, із того часу високого житла не зводять. На дахах деяких вілл є відкриті басейни. Звідти гарно видно Адріатичне море, гори й Будвинську Рив'єру. У нашому готелі жила родина з дітьми. То вони не могли забрати з даху малих на море.
У Чорногорії немає централізованого опалення й газу. Люди варять їсти на електричних плитах, опалюють будинки дровами. В готелях усе на електриці.
На дверях багатьох вілл висять наліпки "Зона вай-фай" — безкоштовного інтернету. Місцеві мало користуються сучасною технікою.
— Для них вершиною техніки є факс. Я робила багато портретів чорногорців, коли просила електронну адресу, щоб переслати фото, то навіть молоді люди розводили руками. Казали, що друзі і сусіди теж не мають пошти, і на роботі немає. Просили, щоб я записала на диск і вислала їм звичайною поштою. А один українець, який займається в Чорногорії нерухомістю, відправив електронкою місцевому юристу договір. Треба було внести правки. То юрист його роздрукував, ручкою поправив, де треба, сфотографував і відправив знімки.
Олену здивували місцеві водії. Каже, вони зовсім не звертають уваги на пішохідні переходи.
— На всю Будву лише три світлофори, а дороги всі у три ряди. На "зебрі" треба підняти руку, щоб дати зрозуміти, що ти переходиш. Тоді водій об'їде .
Країною зручно мандрувати самостійно. Прокат авто коштує 20–50 євро на добу, літр бензину 1,3 євро. За автівку просять залишити завдаток — 50 євро.
— Усю Чорногорію можна об'їхати за кілька днів. Вона вдвічі менша за Київську область, має 660 тисяч населення. Зручно подорожувати автобусом. Найдешевший квиток обійдеться у 1,5 євро, найдорожчий — 10. Я їздила у місто-фортецю Котор та до острова-готелю Святого Стефана. Це закрита територія, де стоять 80 одноповерхових вілл. Там відпочивають голлівудські зірки та російські мільйонери. Є два пляжі, їх називають кращими в Європі — шоколадний і з рожевим піском. На них заходити не дозволяють, лише дивитися.
Приватних пляжів у Чорногорії немає.
— На усіх пляжах стоять шезлонги й парасолі, по два євро прокату на добу. Є окремі місця, де можна лежати на своїх рушниках. Це безкоштовно. Кому не подобається галасливі пляжі, їдуть на водному таксі на острови. Кожних 15 хвилин від Будви відходить маленький кораблик, який за 3 євро везе на острів Святого Миколая. Туди не можна брати ні пити, ні їсти — щоб не смітили. Поплавати довкола острова на лодці коштує 10–15 євро за весь день.
У супермаркетах не заведено давати решту, якщо вона менша за 10 центів.
— Я перші рази питала про здачу, то на мене дивилися, як на ненормальну. На касах монеток менше ніж 50 центів просто немає. Ціни такі ж, як в Україні, дещо навіть дешевше. Вигідно купувати окуляри, капці, зубну щітку. Везти з собою цього не треба. А от купальники тут дорогі.
1 
1
Коментарі
1