Курорт Цехочинек розташований у Торунській котловині на захід від Вісли. Разом із Наленчувом і Криницею належать до найвідвідуваніших у Польщі. Об'єднує 21 санаторій і кілька шпиталів. Славиться мінеральними водами.
Почав розвиватися як місце виробництва солі після поділу Польщі, коли основні поклади поблизу Кракова відійшли до Австро-Угорщини. На піку виробництва сіль із Цехочинека покривала потреби Польського королівства, прикордонних із ним російських губерній і частини Пруссії. За часів міжвоєнної Польщі в Цехочинеку була заміська садиба президентів країни, перший відкритий термальний басейн, літній театр.
Курорт почав розвиватися у 1980-х: тоді стали модними купелі в ропі у мідних ваннах. Про Цехочинек ходить жарт польською "Turnus mija, ja niczyja" — відрядження минає, а я все нічия. Вважають, що сюди приїздять завести курортний роман.
За польськими мірками в Цехочинеку так дешево, що багатші діти привозять батьків пожити тут на кілька місяців.
Друг Міхал розповів історію. Коли був зі своєю матір'ю, до нього біля туалету в кафе підійшов хлопець і сказав забиратися геть. Бо то їхня територія для полювання за старшими дамами. На роль жигало претендують студенти із воєводського центру Торунь, до якого звідси 24 км.
У ресторані типово радянського типу з нас узяли по 5 злотих за вхід і гардероб. Ми потім зрозуміли чому: старші люди приходять потанцювати під живу музику і нічого не замовляють.
Крім мінеральної води, у Цехочинеку є озонові інгаляції, кріокамери, гарячі купелі в ропі, бальнеологічні обкладання розігрітим торфом.
У головному шпиталі "Джерельний дім" — католицька каплиця Гваделупської Богородиці, а неподалік православна церква архангела Михаїла, збудована за царських часів для російських військових — поряд пролягав кордон із Пруссією.
Улітку повітря у Цехочинеку нагадує приморське через роботу градирень — трьох натуральних дерев'яних згущувачів солі, збудованих в 1824–1833 роках і 1859-го. Загальна їх довжина становить 1741 м, висота 15,8 м. При випаровуванні мінеральної води у повітря виділяється аерозоль із йодом, бромом і хлором. Ропа загущується, потім її відправляють на виварення солі — із двох солеварень збереглася одна.
Кожна градирня складається із майже 7 тис. дубових паль, на котрі покладено конструкцію із сосново-ялинових балок. Між ними — тернові гілки, якими стікає ропа, при випаровуванні під впливом сонця і вітру. Градирні розташовані на околиці міста у вигляді підкови. Є найбільшими у світі.
Місцева мінеральна вода "Кристинка" за смаком нагадує "Миргородську". Її везуть як сувенір. Так само лікувальний мул, сіль і косметику.
— Під нами океан солоної води, — говорить директор курорту "Цехочинек" Марцін Зайончковський. — Залягає на глибині 400 метрів.
Мла з аерозолю знижує тиск і сприяє сну.
— Часто люди засинають на лавках у парку, — продовжує директор.
Найдорожчий відпочинок триває від липня до вересня
Проживання в Цехочинеку обійдеться від 1000 грн за добу в номері тризіркового готелю до 1700 грн у чотиризірковому. Найдорожче — 7 тис. грн, коштує проживання з лікувальними і спа-процедурами в президентських апартаментах бальнеологічного комплексу у високий сезон. Він триває з кінця червня до кінця вересня.
Дістатися курорту від столиці країни Варшави можна за 2,5 год. автомобілем. Або потягом до Влоцлавека й автобусом за 3,5 год. Із Києва до Бидгоща літає лоукостер. Переліт в обидва кінці коштує 1800 грн і триває 1 год. 45 хв. Звідти до міста Торунь курсує потяг. Від нього — година їзди автобусом.
Матеріал підготовлено за сприяння Польської туристичної організації
2 
1
Коментарі