четвер, 26 червня 2008 20:27

У ракетних шахтах граються діти

Автор: фото: Михайло ПЕРКОВ
  Школяр Павло Нагорний із села Бахматівці, неподалік Хмельницького, часто спускається з друзями в покинуті ракетні шахти. Вони мають 9 поверхів і сягають углиб 40 метрів
Школяр Павло Нагорний із села Бахматівці, неподалік Хмельницького, часто спускається з друзями в покинуті ракетні шахти. Вони мають 9 поверхів і сягають углиб 40 метрів

Павло Нагорний, 14 років, із села Бахматівці, що неподалік Хмельницького, розповів, як кілька разів бував із друзями на території покинутого ракетного містечка.

Ракетні шахти розташовані в лісі між селами Давидківці та Бахматівці. Із автовокзалу N2 у Хмельницькому квиток сюди коштує 6 грн. Від Бахматівців ідемо лісом у бік Давидківців 8 км. У лісі натикаємося на старі окопи. Вони осунулися, поросли травою й молодими деревцями. Трапляються й нещодавно викопані траншеї. Про це свідчать свіжа земля та зламаний черенок від лопати.

— Це викопували кабель, — пояснює Павло. — Люди на цьому заробляли такі гроші... Із шахт вивезли стільки металолому! Ще минулого року його різали.

За напіврозваленим КПП — саморобна табличка "Небезпечна зона".

— Дивіться, — Павло стрибає на залізобетонний горб. — Це ракетна шахта. А зверху діра. Ходіть за мною. Тут центральний вхід, але він завалений. Вони думають, що це мене зупинить, — усміхається хлопець.

Спускаємося у квадратний отвір іржавими східцями. Умикаємо ліхтарі. На стіні червоною фарбою написано "Вхід на 1/2".

— Зараз ми на другому етажі, — каже Павло. — Третій поверх затоплений. Кажуть, що їх тут дев"ять.

Східці ведуть прямо у воду. У променях ліхтарів на півметровій глибині можна розгледіти силуети труб.

— Тут були жилі приміщення, — пояснює Павло. — Он столова. А в цій комнаті вирощували гриби.

Під ногами шарудить товстий шар чорного порошку.

— Ми думали, що це порох, — каже хлопець. — Попробували підпалити — не горить. А ось у цій комнаті стояв корабельний дізель, електрику давав.

Глибина пускової шахти — 40 м, діаметр — 15 м. Місцеві жителі хвилюються, що з дітьми може статися нещасний випадок.

Головний бухгалтер Бахматівської сільради Валентина Воробйова не знає, кому належать ракетні точки.

— У нашому селі є така сама, — ділиться вона. — Її зараз продають через фонд Держмайна. Хоче викупити фірма "Крона", там роблять двері й вікна.

— Ракетні містечка належать сільським радам або лісовому господарству, — каже Валерій Горбатюк, начальник обласного управління з надзвичайних ситуацій. — Міністерству оборони вони точно не належать.

— Свого часу Рада міністрів УРСР постановила не вилучати ділянки під ракетні містечка з Держлісфонду. Секретні об"єкти числилися як лісові насадження. У разі небезпеки для людей ліквідувати їх має Міноборони, — розповідає директор Хмельницького лісомисливського господарства Ігор Бурковський.

Зараз ви читаєте новину «У ракетних шахтах граються діти». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

3

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути