34-річний Олександр, учитель історії з Херсона, у серпні побував у Лондоні. Тоді в британській столиці відбувалися заворушення й погроми.
— За кордоном опинився вперше в житті, — розповідає Олександр у кафе, п'є яблучний сік. — Мене запросила сестра, яка живе з чоловіком у передмісті Лондона четвертий рік. Вона працює керівником відділу в рекламній фірмі, а він — програмістом.
Летів аеробусом компанії "Брітіш Ейрвейс", бо квиток в українських авіаперевізників на $20–30 дорожчий.
— В Бориспільському аеропорту посадку затримали на 15 хвилин на прохання дружини віце-прем'єра Сергія Тігіпка. Казали, що її машина застряла в заторі. А наприкінці польоту колишній українець, який став громадянином Британії, раптом устав і пішов до виходу. Пояснював, що йому треба терміново вийти. Він уже на посадці був напідпитку, а в літаку ще додав. Стюарди його ледве всадили у крісло.
По приїзді Олександр пішов у Сент-Джеймський парк.
— Там просто на газонах люди читають, лежать, цілуються, засмагають. У парку є пам'ятник Юрієві Гагаріну і музей "Гагарін у Британії". Російську мову доводилося чути часто. "Наших" можна впізнати одразу: російськомовні туристи одягаються яскраво, на жінках багато прикрас. Європейці вбираються скромніше, золота майже не носять.
Кафе, бари й паби розташовані всюди: у музеях, книгарнях, прибудовах до церков. Чашка кави коштує 4 фунти — 56 гривень на наші гроші, у пластиковому стаканчику на винос — удвічі дешевше. Заведено залишати 10 відсотків чайових.
До центру лондонці зазвичай добираються потягами. За транспорт розплачуються не готівкою, а банківськими картками.
— За 10 днів не зустрів жодного контролера. У центрі пересуваються на велосипедах. Їх можна взяти напрокат у будь-якій частині міста. Іноді ровери крадуть.
Приїзд Олександра збігся з початком заворушень. Хвилювання охопили райони, в яких живуть здебільшого вихідці з колишніх британських колоній.
— Британці вважають їх дармоїдами, тому співчували поліцейським, а не бунтівникам. У районі, де я мешкав, хулігани потрощили крамниці. Розгромили перукарню, що належала літньому лондонцю. Аби його підтримати, офісні працівники з усього міста їздили туди поголитися і підстригтися. За кілька днів власник заробив 10 тисяч фунтів.
Витягує пачку червоного "Бонда", запалює.
— Палять англійці багато, хоч цигарки недешеві — від 5 фунтів.
Середня зарплата в них починається з 2 тис. фунтів.
Неприємне враження справила українська митниця.
— У Лондоні не було особливого контролю, просто поставили печатку в паспорті. А коли повернулися в Бориспіль, довго чекали своїх речей. Митникам не сподобався мій багаж. Наказали відкрити сумку. Сказали, що везу більше, ніж на 200 євро, тому треба сплатити мито. Я відмовився, бо віз не на продаж, а для себе та на подарунки. Вони трохи постояли й відчепилися.
2 
1
Коментарі