"Я мріяла поїхати до Таїланду, — розказує киянка Ірина Шлєпніна, 22 роки. — Коли в мене з"явилася так можливість, щасливішої за мене людини, певно, не було на землі".
Путівка на 15 днів "Паттайя — острів Ко Чанг — Бангкок" на одного коштувала $1500. Більша частина цієї суми — авіапереліт. У вартість входив тільки сніданок. Ірина та її супутник 32-річний Валентин вирішили полетіти наприкінці червня. Тур замовили за місяць у столичній туристичній фірмі "Пан Юкрейн". Але документи агентство видало за два дні до вильоту, у п"ятницю.
На вихідних дівчина помітила помилки: прізвища в авіаквитках, туристичних ваучерах та страховому полісі були написані з двома помилками.
— У понеділок зранку побігла в офіс виправляти неточності, щоб не було клопоту, — розказує вона. — Передрукували мені тільки ваучери, решту відмовилися.
На це пішло майже 1,5 год.
— В авіаквитку допускаються три помилки, — коментує менеджер компанії "Пан Юкрейн" Вероніка. — У Таїланді наша фірма має представництво. Воно вирішує проблеми відпочивальників.
— Головне, щоб помилки не змінювали змісту та вимову прізвища, а так — не страшно, — сміються співробітники компанії "Аеросвіт".
Летіти до Таїланду 10,5 години
Летіти до Таїланду 10,5 год. Із Бангкоку туристів відвезли машиною до Паттайї — дорога входила у вартість путівки. Там Ірина з Валентином пробули 6 днів. Потім поїхали на острів Ко Чанг — туди добираються поромом. Цей острів відкрили туристам 2002 року. До того там бували лише заїжджі рибалки. Представники таїландського уряду помітили "дику" територію і вирішили перетворити її на курорт.
Готелі на Ко Чангу різні за ціною та сервісом. Є будиночки на палях — із мінімумом зручностей. Коштують від $6 за добу. У таких немає кондиціонерів, а душ надворі. На території готелю, де зупинилася українці, було 15 бунгало. Усі — на двох осіб. Доба коштувала $20.
— У нашому бунгало були величезні скляні вхідні двері з видом на море. Ліжко щоранку прикрашали свіжими гірляндами квітів. За чайові жінка-прибиральниця заплітала з квітів дивовижні композиції, — розказує Ірина.
Ванна кімната у бунгало — за розміром, як спальна. На підлозі ростуть тропічні рослини. Через скляну стелю ванної можна бачити, як падає дощ, світить сонце. Штори зроблені з різнокольорових морських мушель.
— Біля бунгало з пальмових гілок звисала гойдалка, — замріяно згадує Шлєпніна. — Було романтично розхитуватися над морськими хвилями й дивитися на захід сонця.
Уздовж морського узбережжя на Ко Чанг стоять лавочки, розраховані на двох.
— Цей острів — ідеальне місце для закоханих, — уважає дівчина. — Гармонію доповнює заспокійлива тайська музика. На відміну від інших курортів Таїланду, на Ко Чангу немає дискотек, повій і трансвеститів. Зате у кожному готелі є спа-курорти — грязі, мінерали, водні процедури. Сеанси деяких масажів тривають шість годин.
На іншому боці острова — бухти, де ловлять рибу, молюсків, мідій та креветок. Для відпочивальників готують свіжі морепродукти. Та щоб переїхати туди, треба проїхати через 4 гори на таксі "тук-тукі" — невеликому триколісному мотоциклі.
— Але це не серпантинна дорога, як у Криму, — розказує Ірина. — Вона йде майже вертикально — це крутіше ніж американські гірки! Усю дорогу ми їхали зі страшним виском, а місцевий водій сміявся.
Гріх побувати у Таїланді й не зробити тайського масажу, вважає Ірина Шлєпніна. Це точковий масаж усього тіла — від кінчиків пальців до маківки.
— Я вирішила замовити масаж на 2,5 години за 300 бат, це 30 гривень. Жінкам на Ко Чангу робить масаж чоловік і навпаки, — ділиться Ірина.
Перед сеансом треба заповнити анкету. У ній вказати свої хвороби — масаж підбирають індивідуально.
— Починається все з миття ніг, — розказує дівчина. — Потім приносять трав"яний напій і включають тайську музику. Дають переодягнутися в шорти й майку і проводять у кімнату з ліжком. Спочатку тіло натирають маслами та розігріваючими засобами. Неквапливо розтягують м"язи. А потім розминають та розігрівають кожен суглоб.
Закінчується сеанс трав"яним чаєм. За те, що турист дозволяє робити собі масаж, — дякують.
Авто до аеропорту має забезпечити власник готелю
У день вильоту Ірина Шлєпніна зі своїм супутником винесли речі у хол о 12.00 й сіли чекати, коли за нами приїдуть. Літак — о 19.00. О 17.00 мала початися реєстрація, а їхати з острова до аеропорту більш як 2 год. Вони прочекали 1,5 год. — нікого.
— Згадали, що в нас є номер телефону російськомовного адміністратора у Паттайї, — розповідає Шлєпніна. — Телефонуємо, а вона каже — їдьте у аеропорт за свої гроші. Але в нас дорога включена в квиток! Адміністратор видзвонила представників у Бангкоку. Ті повідомили, що за зворотну дорогу відповідають власники готелю. Коли ми сказали про це на ресепшені, вони відразу викликали водія. Він гнав сильно. Ми запізнилися на реєстрацію, але таки встигли на літак.
3 
1
Коментарі
1