У Славському відпочивають молоді сім"ї та студенти

 

У неділю на пероні біля електрички Львів–Мукачеве майже 30 лижників. Переважно студенти, більшість зі своїми лижами. Електричка рушає о 7.10.

— Учора відкривали гору Тростян. То мої знайомі повернулися задоволені. Снігу було багато, — каже львів"янин Олександр Пантелишин, 23 роки. — Вони мені серед ночі подзвонили. Розповідали, як там класно. Далі не міг заснути, о другій ночі складав рюкзак, видзвонював друзів. Ну, тепер із Ваньою їдем Тростян "рвати", — киває на товариша.

До Славського поїзд їде 2 год. 30 хв. Квиток у загальному вагоні коштує 11 грн. У ньому троє хлопців розмовляють про відкриття лижного сезону.

— Слухав прогноз погоди. Має потепліти, — розчаровано каже юнак. Друзі його кличуть Басіком. — Певно, усе тектиме з гір. Ото за відкриттям і закриття сезону буде, — кладе руку на червоно-білі лижні черевики. — Лижі купив ще три роки тому в Польщі. Дав 100 баксів. Узяв черевики "б/у" за 80. Набрид прокат. Брати у Львові хоч і дешевше гривень на 10, але мороки з ними! Там на місці прокат у середньому коштує 50 гривень.

У Славському на пероні до людей підбігають місцеві чоловіки. Пропонують завезти на Тростян.

Біля вокзалу стоять 30 "уазиків". За проїзд беруть 10–15 грн з особи.

— То невеликі гроші. Бо лише початок сезону. Тож спускати чи піднімати ціну немає потреби, — каже водій Іван. — А по місцевому бездоріжжю не дуже й поїздиш на іномарках. "Уазики" — ото вєщь! Якраз для Славського.

До крісельного підйомника бази "Динамо" їдемо 10 хв. Шофер бідкається, що сьогодні мало людей приїхало. Каже, на відкритті сезону було більше.

Біля підйомника черг немає. Приблизно кожні 20 хв. підходять пари лижників.

— Зараз купив денний абонемент, — каже львів"янин Мирослав Ганущак, 22 роки. — Заплатив 130 гривень. На будні дешевше — 80. А підйом у кріселку вартує 15 гривень.

На горі 20 лижників. Дві пари стоять біля літньої жінки. Вона торгує гарячим вином. Склянка коштує 10 грн.

За склянку  гарячого вина просять 10 гривень

— Вздрогнєм! Пєрвимі п"ют женщіни, — каже чоловік, чокаючись пластмасовими стаканчиками з друзями. За годину всі четверо сп"янілі з лижами повертаються донизу на підйомнику.

Із Тростяну лижник спускається до 10 хв. За день можна проїхатися з десяток разів.

— Люблю зупинитися десь посеред схилу. Перевести подих і хильнути коньячку із фляги, — промовляє 22-річний львів"янин Віталій Крутяков. — Складна гора Тростян: горбисті схили в деяких місцях закрижанілі, а це не робить катання легким. Хоча від цього ще цікавіше. Щоб кататися тут, треба не перший рік на лижах стояти.

Пік напливу відпочиваючих очікують з 25 грудня до 15 січня.

— Порівняно з минулим роком ми лише мінімально підняли ціни, — каже директор бази "Динамо" Володимир Будулич, 35 років. — Зараз клієнти Славського — це молоді сім"ї та студенти. На них ми й орієнтуємося.

Більшість відпочивальників ночують у приватних садибах.

— У мене в котеджі є три двомісні номери. Там сауна, душ, туалет усередині. Із людини беру 50 гривень — "сотку" за номер. То ще не є дорого, — переконує славчанин Ігор Кузьмін. — На Новий рік у нас уже все замовлено. Та й у інших господарів теж.

На цей період помешкання замовляють ще на початку осені.

— Найчастіше лижники повертаються у Львів тією ж електричкою о 19.47. Тоді й починається справжнє свято. Усі відзначають вдалий відпочинок. І ще у вагоні часто можна познайомитися з чарівними лижницями, — підсумовує Віталій Крутяков.

×