Ми з чоловіком прилетіли до Риму на чотири доби. На першому сидінні двоповерхового автобуса-шатла від аеропорту "Чампіні" голосно розмовляє, жує чіпси й одночасно цілується пара підлітків. На вулицях студенти, дідусі та ділові жінки їздять на мопедах. Їх італійці називають "моторріно". Чим ближче до столиці Італії, стає щораз більше пальм і кам"яних руїн. А ще обмальованих графіті вулиць та сміття.
— Малювати графіті — звична справа для підлітків, хоч це й незаконно. Хтось береться за наркотики, частина молоді любить алкоголь, а треті обписують стіни, — розповідає Марія Говгера, 25 років, студентка Римського університету Сапієнца, родом зі Львівщини. — А прибирати сміття заради туристів і заробітчан італійці не вважають за потрібне. Рим і Мілан — не обличчя країни. Тут пишаються невеликими містечками з акуратними двоповерховими будинками під черепицею. Винайняти такий будинок на околиці Риму на місяць коштує від півтори тисячі євро.
У метро після дев"ятої вечора дуже гамірно. Там їздять натовпи афроамериканців, мексиканців і китайців. Автобуси трохи охайніші за вагони метро, але дорожчі. Одна поїздка в підземці коштує один євро, автобусом — півтора. Квиток на всі види транспорту на три дні обійдеться в 11 євро.
Марія попередила, що в Римі не варто брати таксі. Краще користуватися громадським транспортом.
Продають макарони у формі Колізею
— Італійці, як цигани, якщо не обдурять — жити спокійно не можуть, — зазначає Марія. — Таксист вам усміхається, а сам круги намотує годинами. Там, де зазвичай платять 4–5 євро, витисне з туриста добрих 50. І все буде законно: лічильник так і показуватиме. Зате в нічні міські автобуси купувати квитки не обов"язково. Вісім років живемо в Римі, але ще ні разу не бачили контролерів уночі.
Для делікатнішого, але так само законного обдурювання туристів є столики у барах. Площа Венеції, Тревійський фонтан, площі Навона, Республіка, Народів, Іспанська — місця з найдорожчою римською кавою.
— Кава за стійкою коштує 75 центів. А коли сісти з тим самим горнятком за столик, ціна зростає до 5 євро, — пояснює Марія. — Власників кафе можна зрозуміти. За італійським законом, за столи в барах вони платять окремий податок. Та й оренда приміщень коштує дуже дорого.
Кілька разів довелося бачити, як потрапляли у халепу туристи в барі "Антіка Рома" на Віа Пропаганда біля Іспанської площі. Там є красивий куточок із морозивом і дуже гарними й різними хлібними ріжками для нього. На ціннику в кутку написано: морозиво у ріжку "Капелло" коштує 10 євро. Туристи не дивляться, скільки коштують інші ріжки, а вибирають той, який їм подобається. Потім на касі з"ясовується, що платити треба більш як 10 євро. Спритніші пробують кликати поліцію. Але ж нема що з"ясовувати — на кожному з ріжків є назва і дрібненько написана ціна. Усе законно.
— Якщо не хочете, щоб у Римі вас обдурили, придивляйтеся, де сидять самі італійці. Наприклад, щоранку за столиками на вулицях вони снідають капучіно і рогаликом "крончетто". У таких місцях можна сміливо замовляти, навіть якщо не знаєте італійської, — додає Марія.
За родинним обідом в її сім"ї нас пригостили червоним вином, а потім нагодували недовареними спагеті. Виявляється, це і є справжня паста. Її так і їдять — з гострими приправами і тертим сиром "парміджано реджано". Господиня розповіла, що макарони — це магніт для туристів.
— Дуже популярні кольорові макарони зі шпинатом, перцем, помідорами чи оливками, — каже вона. — Найдорожчі — зроблені руками або малими приватними підприємствами. Буває, продають макарони у вигляді Колізею, Пантеону й навіть базиліки Святого Петра.
Українці зустрічаються в неділю й по обіді в четвер
Ще одне враження від Риму — на кожному кроці українці. "А Альона не хотіла, шо я мала їй казати". За хвилину: "До подушок воно якраз файно буде, підійде". Того недільного вечора українську чути було всюди.
Серед заробітчан у Римі лише офіційно зареєстрованих 60 тис. українців. З певним стажем роботи у країні, можна влаштуватися касиром у супермаркеті й заробляти до тисячі євро. Однак більшість українців працюють на господаря.
— Поки ти здорова, можеш доглядати за їхніми старшими людьми чи бавити дітей. Тебе возять на відпочинок, обдаровують і люблять. Як тільки починаєш хворіти, — забудуть про все, що було і виженуть на другий день, — розповідає заробітчанка зі Львівщини у вагоні римського метро.
Майже всі українці в Італії знають, де збираються свої. У Римі — це парк на виході зі станції метро Піраміда. Там української мови чути більше, ніж у київському парку Шевченка. Це місце рекомендують агентам-винаймачам. Житло також зручніше орендувати групами. Двокімнатна квартира на околиці італійської столиці коштує близько 800 євро на місяць.
Вихідні в українських заробітчан — неділя і друга половина четверга. На ці дні українське посольство і планує діаспорні святкування чи приїзд гостей з України.
3 
1
Коментарі