12 днів відпочивала у Бразилії полтавка 33-річна Ірина Романко з чоловіком Сергієм. Із Борисполя до Ріо-де-Жанейро летіли 12 год. із пересадкою у Парижі.
— У нас температура мінус 10, а там плюс 32. Приїхали, переодяглися й одразу на екскурсію, — розказує Ірина. — Ріо — старе місто. Там в основному застройки 1960–1970-х. Нових будівель мало, хіба біля океану. Вразила велика кількість бідняцьких фавел — це хати, збудовані з підручних матеріалів. Стоять на схилах гір. Поруч височіють дорогі особняки наркобаронів.
Ірина каже, уночі в Ріо життя не втихає. Бачила велику чергу біля супермаркету о 2.00.
— Магазини від наших нічим не відрізняються. Хіба великою кількістю екзотичних фруктів. Їжа там уся з хімічними добавками. Англійської мови майже не розуміють. Лише португальську, трохи іспанську чи італійську. Ми мали російськомовного гіда.
Бразильці багато займаються спортом. Навіть на дахах багатоповерхівок розташовані спортивні поля.
— Ходили на футбол національної першості. Заплатили 200 гривень. Там шалені вболівальники: то весь стадіон плаче, то кричить, пляшки кидають. Поліцейські нікого дубинками не б'ють. Між трибунами та полем викопана канава, щоб ніхто не вибіг до футболістів.
На дорозі майже не видно джипів. Бо існує податок на об'єм двигуна.
— У них свої марки автівок. Їздять на спирті. Його там якось роблять. Із громадського транспорту найпопулярніше — метро. Тролейбусів немає.
У Ріо-де-Жанейро багато вузьких вулиць, викладених каменем. Є чимало кав'ярень, столики виставлені посеред вулиці. Можуть тягнутися більш як кілометр. У кафе подають бразильське пиво. Замовляти щось до напою не заведено.
Найпопулярніший пляж Ріо-де-Жанейро — Копакабана. Кілька разів на день машини фільтрують на ньому пісок.
— На Копакабана пісок білий. Є пляжі із рожевим. Хвилі в океані такі сильні, що купатися неможливо. Популярне таксі на воді — човни, що перевозять людей з одного пляжу на інший.
Місцеві готелі не вирізняються комфортом. У номерах часто не працюють кондиціонери.
— Якщо готель має чотири зірки, розраховуйте на сервіс двох. Якось уночі прокинулася, а по мені лазять тропічні таргани. Ванну відкрили, а там щілина, з якої вони сиплються. Скандал на ресепшені не допоміг. Нам спокійно запропонували інший номер.
До Амазонських джунглів Ірина з чоловіком добиралася понад 6 год. Спершу летіли до міста Манаус, потім була 2-годинна подорож на човні. Жили туристи у таборі в будинках із червоного дерева. У цей час на Амазонці був сезон дощів.
— Лило цілими днями. А як тільки сонце з'являлося, одразу вилізали грітися ящірки, неотруйні змії. Мавп годували бананами, вони неагресивні. Дикі тварини ховаються глибоко в джунглях.
Амазонка каламутна. У ній водяться піраньї, тому ніхто не купається.
— Є там ще річка Ріо-Неґро, кольору кока-коли. Дві ріки впадають одна в одну, але мають різний кислотний склад і не змішуються. Уявіть, іде наче роздільна полоса і по один бік — Амазонка, а по другий — Ріо-Неґро.
Подорож до Бразилії на двох обійшлася у $8 тис.
3 
1
Коментарі
1