Польський фотограф 31-річний Лукаш Суперган чотири місяці подорожував Центральною Азією. Побував у Казахстані, Узбекистані, Киргизстані й Таджикистані.
— Я знайомився з місцевими чоловіками. Ті часто пропонували повій. Їм здавалося, що це мука — подорожувати без подруги, — розповідає Лукаш.
У Таджикистані повію запропонувала чергова готелю. У будівлі радянських часів не зачинялися вікна, текли крани.
— Ця чергова бачить, що я іноземець. Цілий день перепитувала, чи все гаразд. То кави пропонувала, то праску. Вранці постукала. Зайшла нібито провітрити кімнату. "Девушку тебе надо. В Таджикистане много красивых. Пригласить тебе?" — заговорила до мене. Робить коло з пальців. Пальцем іншої руки в те коло — туди-сюди. Мене заціпило від натяку. Кажу, поки що не треба, бо втомився за день. "Так ты скажи, когда тебе надо будет", — говорить чергова. Широко до мене всміхається золотими зубами. Я за нею одразу замкнув двері й зітхнув із полегшенням.
В інших готелях Лукаш знаходив листівки з фото і телефонами повій. Ночами до його кімнати часто стукали, заважали спати. Фотограф не відчиняв.
— В Азії звідниць називають Мамами Розами. Не знаю, чи є там будинки розпусти або фірми секс-послуг. На вулицях повій не бачив. Їхні телефони чоловіки переказують один одному.
Найбільше повій, шість тисяч, працюють в узбецькій столиці Ташкент. Зазвичай це безробітні жінки або покинуті чоловіками. Беруть від $15. У казахському Алмати знайомий домовився про $50 за ніч. Дівчата працюють і в селах.
— Якось ночував у молодого подружжя у киргизькому селі. Живуть убого. Ми з главою сім'ї Сохудом удвох з'їли вечерю. Дружина до столу не сідала. Прибрала за нами і десь вийшла. Сохуд одразу: "Ходімо побавимося до дівчат". Я cказав, що прихопило живіт. Той зник на 2 години. Я не запитував, де був. Киргизки знають, що чоловіки гуляють. Але рідко яка наважиться розлучитися. Розлучену жінку не сприймають у родині. Так само бігав до дєвочки і казах під Алмати. Хоч і мав на пальці слід від обручки.
Коментарі