— Спочатку треба зав'язати 10 вузлів, підтягнутися на перекладині і віджатися від землі, — розказує президент Черкаської обласної федерації альпінізму та скелелазіння В'ячеслав Полежайко, 27 років. Готує новачків для походів у гори. — Нормативи може здати будь-хто фізично здоровий. Азам альпінізму вчаться в альпклубах.
Розповідає, як готуватися до вилазок у гори. Буває, початківець натре мозоль чи розтягне, вивихне ногу, і тоді не піднімається. Або повертається через сніг із вітром.
— Альпіністи навіть на Говерлу ходять у термобілизні, окрім шапки, мають балаклави — маски, які повністю закривають обличчя. Якщо така є, кремити обличчя від холоду не обов'язково. Окрім спорядження, несуть їжу, термос із гарячим чаєм і додатковим одягом.
До середини маршрут на Говерлу пролягає в лісі. Там тепліше й затишніше. Вистачає светра й легкої куртки. На вершині різко холоднішає, вітряно. Альпіністи одягають пуховики. На горі вперше після початку сходження починають розмовляти. Ідуть мовчки, щоб не збивати дихання.
— На Говерлі не засиджуємося, щоб за погоди спуститися вниз. У горах вона стрімко й непередбачувано міняється. Обов'язково розгортаємо знамена і фотографуємося на підкореній вершині. Перекушуємо і йдемо вниз. Якщо нема чаю, можна пити воду з нагрітого на примусі талого снігу. У горах людина втричі швидше зневоднюється, ніж у низині.
2 
1
Коментарі