середа, 04 січня 2006 15:08

На Кавказі українцям краще, ніж москвичам

Автор: фото: з архіву Віри ПЕРЦОВОЇ
  Домбай, гора Мусса. На висоті 2500 м місце пересадки на крісельний підйомник. Українка Віра (ліворуч) разом із господинею кафе ”Крокус” на ім’я Зауля. (Березень 2005 р.)
Домбай, гора Мусса. На висоті 2500 м місце пересадки на крісельний підйомник. Українка Віра (ліворуч) разом із господинею кафе ”Крокус” на ім’я Зауля. (Березень 2005 р.)

У перший день на Домбаї до нас підійшов поважний 63-річний карачаївець Ракай. Вусань був у доброму настрої:

— Ви мєнє патом заплатітє две тисачі рублей, я вас завезу к поєзду. За ето я сделаю беспланиє абонємєнти на всє лижниє падйомнікі, — запропонував він.

Так Ракай демонстрував нам, гостям, свою впливовість серед місцевих.

Карачаївці прихильно ставляться до українців. Їхні історики доводять, що брати-українці теж походять від древніх аланів. Багато карачаївців мають дружин-українок. Росіянок — рідше. Взагалі росіян на Домбаї не люблять. Точніше москвичів. Їх у кафе довго не обслуговують, можуть побити на дискотеці.

Першого дня ми ходили по харчевнях і магазинах. Говорили українською — карачаївцям це дуже подобається. Хазяйка спортивної крамниці українка Аня так розчулилася, що запропонувала нам найняти її двокімнатку за 500 рублів за добу. Вийшло дешево — 25 грн з душі.

І вусань Ракай таки дотримав слова. Директор маятникової дороги Сапар Чотчаєв, 41 рік, виписав нам безкоштовну перепустку на всі лижні підйомники. Це був клаптик паперу зі словами "Ребята! Прапустите, пожалуйста". Він "заламінував" його скотчем і простягнув мені. А коли побачив у моїх руках помаранчевий шарф, взяв його і сказав:

— Я с вашім Томенко в Афганістанє служіл.

177-й мотострелковый полк.

Березень — найкращий час для катання. Якщо з погодою пощастить, на горі можна засмагати. Щоб уберегти обличчя від сонячних опіків, я мащуся сонцезахисним кремом, а хлопці одягають маски, як бойовики. Так ходять і місцеві. А коли піднімають "забрало", то видно аж чорну засмагу.

Я с вашім Томенко в Афганістанє служіл

Домбайська поляна — місце проживання лижників — затиснута стінами гір. Від нашого будинку до підйомника метрів 500. З містечка вагончик піднімає туристів просто на альпійські луки. Ліси залишаються внизу, а далі, до гостроверхих піків, тягнуться засніжені поля. Білі як вата. Без жодної темної цятки.

На горі я зайшла в прокат, де племінник Сапара, друга Томенка, безкоштовно видав мені лижі "Карвінг" — найсучасніші. До речі, ціни в прокаті, як у Карпатах, 50 грн за комплект.

Ще одна пересадка, й кріселко тягне мене на самий верх гори Мусса-Ачитар (висота 3012 м). Звідси до Ельбруса 65 км. Погожої днини добре видно дві його білі шапки.

Гірськолижні траси Мусси здебільшого середньої складності. Для початківців на висоті 2500 м поставили кілька сучасних бугелів. Обіцяють запустити нову канатку, але поки що стоять самі опори.

Карачаївці більше коштів вкладають у нерухомість у долині. За сім років на Домбайській поляні звели зо 20 маленьких готелів. Усі номери зі зручностями. Є і довгобуд — висотний готель "Аманауз".

— Москвичі хателі достроіть — наші нє дают. Жаба давіт, — сказав Сапар.

На п"ятий день катання довелося віддати Сапару помаранчевий шарф. Він дуже просив, казав, що такого ні в кого немає.

Завдяки безплатним лижним "абонементам" від Ракая і Сапара ми зекономили гроші й навіть дешево придбали обновки — гірськолижні куртки GoldWin, які шиють за ліцензією в Росії. Однак у Домбай я більше не поїду. Не знаю, як дивитися в очі Ракаю. На вокзалі він дуже просив:

— Єслі у тєбя єсть подруга — холостячка ілі так, пуст приєзжаєт. Я потренірую. На лижах покатаємся. Жіть и кушать будет бесплатно. Ну, такая, чтоб от 18 до 40.

Карачаївці українок дуже цінують. Але подруги для Ракая я не знайшла.



Як вибрати житло


Не варто домовлятися про житло на Домбаї заздалегідь (якщо не їхати на свята чи вихідні). Можна на місці вигідно найняти номер у готелі (70–100 грн зі сніданком) чи квартиру (25–50 грн/доба з душі).



Витрати на поїздку

 Дорога в обидва кінці  700 грн.
 Денний абонемент
на підйомники
 120 грн.
 Абонемент на 10 днів  850 грн.



Карачаївська кухня
Найсмачніша штука — лагман. Це перша страва, в яку кидають домашню локшину, свіжі огірки, бараняче м"ясо, овочі, маслини. До варива окремо подають  кисломолочну підливу з приправами. Одним лагманом наїдаєшся досита.Ще смажать свіжу форель із сусіднього рибгоспу та хичини — чебуреки з начинкою із картоплі, м"яса або сиру. Всі страви в міру гострі та смачні.Шашлик був несмачний. Місцеві пояснили, що для нього потрібне м"ясо молодих ягнят, а в них є тільки з дорослих тварин.Ціни на їжу в кафе (грн)Чай — 1,7, кава натуральна — 2,5, порція шашлику — 16, одна форель — 16–20, лагман — 10, салат — 5, хичин — 7.

Зараз ви читаєте новину «На Кавказі українцям краще, ніж москвичам». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути