Вінничанин 23-річний Олег Стояненко щоліта їздить на Чорне море. Кожного разу обирає інший курорт. Минулого сезону відвідав селище Форос за 40 км від Ялти.
— Перед тим був в Одеській області в Кароліно-Бугаз та в Затоці. Море паршиве. Стояв по пояс у воді й не бачив ніг. Під час шторму на берег виносило купу сміття і водоростей. Неприємне видовище. У Феодосії теж брудні пляжі. І багато відпочивальників, як і в Євпаторії. Усе якесь совдепівське в цих містах. Ресторани і кабаки пахнуть 1990-ми. Люди непривітні, продавці більше люблять москвичів, бо ті мають більше грошей. Море більш-менш чисте, але не на міських пляжах. Поблизу порту і в тиху погоду пропливають плями.
Поїхати у Форос Олегу запропонував друг, брат якого займається альпінізмом поблизу селища.
— Телефоном забронювали для компанії 4-місний намет. Їхали потягом до Сімферополя, потім маршруткою до Фороса. Поселилися в кемпінгу на території паркової зони санаторію "Форос". Одноразовий вхід у цю зону коштує 5 гривень, але мешканцям кемпінгу та санаторію видають перепустки.
Доба проживання в наметі обійшлася Олегові Стояненку в 50 грн.
— До намету підведена вода, електроенергія, є гарячий душ. Нам видали електроплиту, чайник, матраци та мангал. Територію наметового містечка охороняють, тому можна спокійно залишати цінні речі, коли йдеш на море. За вісім днів відпочинку ми витратили по 2,5 тисячі гривень. За 100 гривень на чотирьох з"їздили до Фороської церкви по серпантиновій трасі туди й назад. Їли роли, вони там коштують від 20 гривень, а в Ялті від 30. Щодня робили шашлики і пили пиво. Обідали в якомусь закладі. На двадцятку добре наїдалися.
З усіх кранів у Форосі тече артезіанська вода — та, що залягає на глибині від 100–150 м. Її можна пити без додаткового очищення. Морська вода теж чиста. Людину добре видно на глибині 5–6 м.
Олег каже, що на узбережжі чимало людей розкладають свої намети. На таких пляжах завжди тісно. Натомість міські пляжі порожні. І ті, і ті — безкоштовні. Під ногами скрізь галька.
— Тішить, що багато продавців, почувши українську, також говорили по-нашому. Ніхто нам не закидав щось типу: "Хахли панаєхалі". Скрізь доброзичливе ставлення. Якщо заздалегідь не взяли квитків додому, біля центрального парку через день чергує пересувна залізнична каса. Щовечора тут проводять безкоштовну дискотеку.












Коментарі