Киянка Євгенія Тарапонова, 28 років, наприкінці лютого повернулася з Індії. Їздила із чоловіком. Замовляли екскурсію із порту Кочін до міста Алеппі в штаті Керала на півдні країни. Каталися на човнах місцевою річкою Памба та малими каналами.
— У місцевому турагентстві, де брали подорож, пообіцяли, що ми весь день на човнах будемо їздити. Куди повезуть, не уточнили. Заплатили кожен по 700 рупій. Це 120 гривень.
Удосвіта туристів підвезли мікроавтобусом до річки. Катали вздовж невеликих островів.
— Спочатку пливли на комфортабельному катері. Дорогою нас завозили в маленькі селища на островах, показували, як живуть місцеві. В одному з поселень індійці мелють мушлі. Переробляють їх на спеціальному обладнанні, схожому на млини. Потім купи порошку сушать під навісами. З меленого черепашнику роблять добрива, які вивозять на поля. Смердять вони сильно, як морепродукти.
У наступному селищі Євгенія бачила, як із волокон зі шкаралупи кокосових горіхів виготовляють міцні мотузки. Індійські жінки показували, як їх плетуть. Доти матеріал сушили кілька місяців.
— Волокна називаються койр. Запихають їх собі за пояс. Потім із пасма намотують мотузку. Для цього використовують ручну прядку. Одним краєм нитку чіпляють до хатини і прядуть. Здалося, що робота дуже важка, бо жінка весь день ходить і намотує навколо будинку цю мотузку.
Потім пливли вузькими каналами у джунглях. Поміж густих заростей — старі дерев'яні будинки.
— Жінка на каналі прала одяг, луплячи ним об великий камінь. Якийсь чоловік стояв замотаний у рушник, наче щойно мився. Усі нам усміхалися та махали руками. Таке враження, що люди в Індії здебільшого доброзичливі. Нікуди не поспішають.
Дорогою бачили кокосові сади. В Індії ростуть багато сортів кокосів. Питні усередині мають багато рідини. Нею лікують хворий шлунок. Їстівні жовтого кольору, ціняться за напіврідкий м'якуш. Коричневі волохаті використовують для кокосової стружки.
— Нас завозили на плантацію, де ростуть перець та ваніль, гвоздика та багато інших спецій. Гарні палички кориці, які у нас продають, — насправді кора дерев.
Слона фарбують щоранку
— Усі намагаються заробити на туристах. За те, що доглянуть за взуттям біля храму, заплатила 50 рупій. Це трохи менше 10 гривень, — каже Євгенія Тарапонова. — У селі Хампі штату Карнатака був слон, якого зранку фарбували, а ввечері мили в місцевій річці. Жили у готелі поряд, майже всю ніч було чути, як він гудів. Доглядачі пропонували благословення слона за гроші. За ритуалом я мала підійти, а він махнув би хоботом.
Вулицями вільно гуляють корови, кози та мавпи. Корови харчуються на смітниках, яких у містах багато. Мавпи крадуть їжу. Місцеві бідняки доять корів і кіз та відпускають.
3 
1
Коментарі