Під час зустрічі 17 грудня президенти України і Росії Віктор Янукович і Володимир Путін домовились про надання Києву 15 мільярдів доларів комерційного кредиту. Також Москва пообіцяла знизити ціну газу до 268,5 доларів.
Самі по собі "московські угоди" не є критичними, а просто поганими. А от те, що стоїть за ними - пахне серйозною катастрофою. Є низка економічних домовленостей, які по суті не погані, якби не фактор нашої внутрішньої влади, яка орієнтується лише на Росію. Після них ми не зможемо співпрацювати з ЄС у напрямку авіапромисловості, автомобільній промисловості та інфраструктурних проектах.
Логіка російських партнерів зводиться до того, що не потрібна найкраща технологія, якість. Тому немає жодних зобов'язань договірних сторін щодо покращення виробництва. Це типово для російського бізнесу, і тому вона наділі буде діяти в нас і на певний час можна і не мріяти щодо серйозного технічного переоснащення. Погано, що гроші дають невідомо на що. Україна може витрачати ці гроші як завгодно, тому існує велика можливість того, що їх розкрадуть. Потім доведеться їх повертати простим українцям. Тому для майбутнього - це міна сповільненої дії. Окрім того, вони не видаються одномоментно. Зараз 3 мільярди, а потім невідомо. Абсолютно закрита схема щодо надання наступних сум, тому це такий собі міжсобойчик, який вилізе нам боком, бо Росія зможе сильно маніпулювати Україною.
Переконаний, що присутність Росії посилиться в Криму. Варто зауважити, що досі не до кінця узгоджений кордон в керченській протоці, тому при цьому будувати там перехід не дуже правильно. Це пахне серйозними наслідками для українців.
Окрім того, частина кредиту, який пішов нібито Україні, і яка завдяки цьому мала би врятуватись від дефолту, піде на виконання російських проектів, де основні підрядники будуть наші сусіди. Через це матимемо серйозні втрати.
Щодо дорожньої карти, то експерти наголошують, що вона є доволі проблемною. При чому вона була погіршена на відміну від попереднього варіанту, і ніби то це зроблено на основі пропозицій української сторони, що є є дикістю.
Окремо варто розглянути питання газу та кредиту. По-перше, ніхто Україні кредиту не дав, бо кредит - це чітко визначені умови, які не можуть мінятись та чітко визначений термін погашення його. Сторона, яка надала кредит, не має права вимагати прискорення повернення кредиту, а навпаки вона передбачає пролонгацію. Тут же є викуп українських облігацій, які спеціально були для цього випущені. І Росія в будь-який момент може ввести для України фактор штучного дефолту - це вимога негайного погашення облігацій. Це критична річ.
Проблема є щодо прибутковості. 5% - це лише прибутковість бондів, а там ще є й інші нюанси, які можуть для нас можуть підвищити цей процент. Це набагато гірші умови, аніж дає МВФ і по фінансовій складовій, і по складовій можливого повернення.
Щодо газових угод. Добре, що знижена ціна, але це точно теж саме, що зробила Юлія Тимошенко. Тоді вона добилась для себе на один рік знижку. Янукович це повторив, хоча міг вимагати нової угоди. Вона абсолютно збережена, із всіма витікаючими наслідками. Але проблема в тому, що Москва може в будь-який момент скоригувати угоди. Тому жодних гарантій на майбутнє не має. Так, з 1 січня ми за зниженою ціною купуватимемо газ, але більшу кількість. Тобто всі наші мрії про енергозаощадження, диверсифікацію повністю зникають. Ми повністю сіли на російську газову голку, яка в будь-який момент може стати отруйною.
2 
1
Коментарі
29