Пʼятниця, 06 червня 2008 15:59
Вікторія Стах
Вікторія Стах
Вікторія Стах

Батьківська турбота

 

Коли моя мама була маленька, бабуня заплітала її раз на тиждень. Але так, щоб дитина мала "справненький" вигляд аж до наступного заплітання. Мокре волосся, споліснуте оцтом для м"якості та профілактики педикульозу, спліталося туго й надійно. Мабуть, тому мама, закінчивши школу й чкурнувши до Києва, швиденько відтяла розкішну косу.

На щастя, мамині уявлення про охайну зачіску були менш радикальні, ніж бабунині. Та все одно своїм лялькам я встромляла бантики шпилькою просто в пластмасову голову. Це здавалося мені менш травматичним, ніж зв"язане стрічками й тугезно сплетене волосся. Коли його потім розплести, голова болить так, наче нею гальмувала вантажівка.

А молодша дитина моєї куми, трирічна Софійка, має звичку засинати, смокчучи пальчика. Кума начебто й розуміє малу, бо й сама до чотирьох років засинала, смокчучи мамину цицю. Але ж циця і пальчик — суть різні речі. Медики стверджують, що пальчика смоктати недобре. Ще й винайшли спеціальні гіркущі ліки, якими перед сном радять змащувати дитині пальці. Кума відразу скористалася досягненням сучасної медицини. І дівчинка стала смоктати пальчика значно рідше. Аж якось кума підходить до донечки з гірким мастилом, а мала й питає:

Кума до чотирьох років засинала, смокчучи мамину цицю

— Будеш мені пальчика мастити?

— Так, помащу трошки, — відповідає кума.

Софійка незлостиво-приречено констатує:

— А ти змія-я-я…

Кумі стало шкода дитину. Вже почала думати, чи не зробити сьогодні перерву. Але мала простягла рученята:

— Масти-масти.

А потім тицяє мамі намащеного пальчика:

— А тепер — на, покуштуй!

Зараз ви читаєте новину «Батьківська турбота». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

1

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Погода