— У 40 років треба вже трохи розуму мати. Знаєш, шо в тебе є жінка і троє дітей, так чого на такій скорості на мотоциклі ганять? — перемовляються двоє чоловіків на вході до столичного стадіону імені Валерія Лобановського. 19 вересня тут прощаються з футболістом Андрієм Гусіним. Він розбився минулої середи на автодромі "Чайка" під Києвом. Мав 41 рік.
Андрій їздив на мотоциклі. У поворот в'їхав на швидкості 150 км/год. Не впорався з керуванням і вилетів із сідла. Помер на місці.
О 10.10 на стадіон заїжджає міліцейська машина з мигалками, за нею — катафалк. Із чорного джипа виходять дружина Гусіна 36-річна Христина з синами 18-річним Андрієм та Іваном, 12 років. Мікроавтобусом приїхали батьки подружжя. Мати загиблого 64-річна Валентина Василівна починає плакати. Її обіймає за плечі онук Андрій. Іван з іншого боку тулиться до плеча.
— О том, что Андрей увлекается машинами, знал давно, — розповідає російський тренер
Гаджи Гаджиєв, 68 років. — Якось приїхав до Києва прочитати кілька лекцій для тренерів і зупинився в Андрія. Кілька разів їздив із ним на автодром. Півгодини він намотував кола, а тоді казав: можна їхати далі, адреналін вже вигнав. А колись я відвідував матч за участю "Динамо". Після гри засиділися так, що в аеропорт запізнювався. Андрій заспокоїв: не переживайте, будемо вчасно. Посадив мене у свій спортивний "Мерседес" і розігнався до 300 кілометрів. Привіз за п'ять хвилин до закінчення посадки.
До зали з квітами заходить тренер "Динамо-2" Олександр Хацкевич, 40 років. Кілька секунд стоїть перед труною, тоді підходить до рідних небіжчика.
— Дружили с Андреем и часто ездили вдвоём отдыхать, — згадує. — Коли смажили шашлики, він до мангала нікого не підпускав. Казав: м'ясом займатимуся сам. Ганяти на мотоциклах почав недавно. Крістіна постійно просила його не кататися, та він не слухав. Не міг побороти в собі пристрасть до швидкості.
Через півтори години попрощатися з покійним приходить колишній "динамівець" 36-річний Каха Каладзе. Позаторік став віце-прем'єром та міністром енергетики Грузії. Його супроводжують двоє охоронців у світлих костюмах. На вулиці обіймається з футболістами Олександром Шовковським та Анатолієм Тимощуком.
О пів на першу виносять труну. Мати небіжчика кидається за нею.
— Это я виновата! — голосить. — Я всегда всем желала такого же сына, как и ты. Зачем ты меня покинул? Как я дальше буду жить?
Валентині Василівні дають заспокійливе. Невістка попідруки веде її до машини.
Труну з тілом на катафалку везуть по стадіону. Лунає
неофіційний гімн футбольного клубу "Динамо". Люди аплодують стоячи.
Поховали Андрія Гусіна на Байковому кладовищі поруч із "динамівцями" Андрієм Балем та Валентином Белькевичем. Вони померли в серпні.
Весілля переносили тричі
Крістіна та Андрій Гусіни познайомилися у Львові.
— Це сталося на дні народження моєї хрещеної, — розповідає Крістіна. — Андрій зразу помітив мене серед гостей і весь вечір дивився так, що я жодного шматочка проковтнути не могла. Після свята пішов проводжати гостей до тролейбусної зупинки. Там запропонував зустрітися наступного дня. Так почався наш роман.
Пара одружилася за два роки.
— День весілля переносили тричі. Андрій тоді грав у "Динамо-2", і до Львова його не відпускали. Із третьої спроби таки вдалося вмовити тренера відлучитися на два дні. Святкувати ми закінчили о четвертій ранку, а в 7.30 Андрій вже полетів до Києва.
3 
1
Коментарі