Після програшу росіян бельгійцям сперечаюся з колегою.
— Росія все одно вийде до наступного етапу, — каже він. — Команда додає. Хіба ти цього не бачиш? Учора грали не гірше за Бельгію. Глушаков явно додав, Кокорін. Капелло теж не дурень. Хоч одну гру він має провести на високому рівні. На Євро-2012 росіяни змогли достойно зіграти один матч — проти Чехії. Тепер переможуть збірну Алжиру.
Я заперечую. Кажу, що Алжир прогресує швидше. Співрозмовник мене не чує.
— Збірна Алжиру — ніщо. Потенціал Росії вищий. Росіянам треба перемога. Це допоможе їм налаштуватися. Мені байдуже, що Алжир переміг Корею. Нинішня Корея — найслабша з усіх Корей. Мій прогноз — 2:0 на користь Росії. Якщо бути об'єктивним, то Росію зупинить Німеччина в 1/8 фіналу. Тому вся надія на німців.
Не хочу сперечатися. Його аргументи переконливі, але я впираюся. Дуже хочу, щоб Росія вилетіла. Пишу:
— Зіграють 1:1. Алжир нічия влаштовує, і він піде далі, а Росія вилетить. Мені плювати на потенціал Росії. Головне, що їхній Путін — х..ло.
У ніч із четверга на п'ятницю Росія грає з Ажиром унічию 1:1 і вилітає з Кубка світу. Зранку читаю повідомлення:
— Якби в мене був капелюх, я би зняв його перед тобою.
Мені соромно зізнатися, що ніяких аргументів я насправді не мав. Відкинув розум і керувався почуттями. Просто вірив, що в держави, у якої президент — х..ло, результат має бути відповідний.
1 
1
Коментарі