Тренером національної збірної України з хокею призначили білоруса Михайла Захарова. Це перший за часів незалежності випадок залучення до роботи в нашому хокеї іноземного фахівця. Досі вітчизняне хокейне господарство майже два десятиліття будувалося на базі досягнень київського "Сокола" — однієї з провідних команд радянського хокею 1980-х років. Тренери та гравці для національної команди були так чи інакше пов"язані з єдиною справді боєздатною структурою українського хокею. Але створений 30 років тому ресурс вичерпався.
Звернення по допомогу до білорусів видається логічним: свого часу той самий "Сокіл" створювали фахівці з Росії. З їх допомогою і було налагоджено роботу київської школи хокею, останні плоди роботи якої закінчують проїдати наші хокейні функціонери. Що може дати нашій збірній новий тренер?
Щоб зрозуміти, хто такий Михайло Захаров, найпростіше сказати, що він для білоруського хокею був приблизно тим, ким був у радянський період для українського футболу Валерій Лобановський. Контактуючи з першою особою держави, Захаров за відносно короткий період зробив хокей у Білорусі національним видом спорту. Було створено півтора десятка команд. Проводять регулярний чемпіонат у двох лігах. Збудовано й споруджують нові ковзанки та льодові палаци, дитячі хокейні школи мають кваліфікованих і добре оплачуваних тренерів та всі умови для занять. Відвідування школярами хокейних матчів включили до програми позакласної роботи для середніх шкіл. Національна збірна Білорусі під керівництвом Захарова посідала у світовому хокеї місце одразу за світовими лідерами, час від часу їх перемагаючи. Усього цього білорусам стало не досить. Тепер національну збірну готує тренер з-за океану, а колись усемогутній Михайло Захаров впав у неласку.
Михайло Захаров для білоруського хокею був приблизно тим, ким був у радянський період для українського футболу Валерій Лобановський
Із наведеного можна дійти висновку, що самий лише тренерський хист нового керівника збірної України навряд чи зможе щось принципово змінити. Хіба що Захаров почне натуралізувати в українців хокеїстів із Білорусі, аби посилити нашу команду. Тому що за рахунок своїх гравців наш хокей уже зміцніти не здатен. Для цього слід провести в Україні ту саму роботу, яку Михайло Захаров здійснив колись у Білорусі, — зацікавити хокеєм перших керівників держави, які б особисто дбали про фінансування хокейних шкіл, будівництво ковзанок, комплектування команд і таке інше.
Поки що важко собі уявити когось із вітчизняних політичних лідерів, подібно до білоруського президента Олександра Лукашенка, з хокейною ключкою. А треба. Бо без цього жоден тренер — хоч білоруський, хоч російський, хоч канадський, нашій збірній не допоможе.
3 
1
Коментарі