Швед показав дорогу своїм одноліткам

У раптовому для України переході гравця "Карпат" до "Севільї" нічого сенсаційного насправді немає. Щоліта сотні молодих футболістів зі Східної Європи, а також з Африки, Азії та Латинської Америки поповнюють футбольні клуби провідних європейських чемпіонатів. У Марокко є навіть спеціальний табір. Там юні футболісти з усього світу, які не мають клубів та агентів, щодня грають між собою у футбол, аби сподобатися представникові бодай якогось європейського клубу, де платять зарплатню.

Нинішня унікальність переходу Мар'яна Шведа полягає в тому, що досі, принаймні в останні десять-п'ятнадцять років, кожен хоч трохи здібний юний футболіст одразу ж потрапляв у поле зору розсіяних по всій Україні агентів донецького "Шахтаря", які пропонували йому чи його батькам підписати контракт. Робилося це не для того, аби підсилити "Шахтар", а щоб випередити "Динамо", чиї представники також по всій Україні шукають юні таланти.

Зовні в цій практиці немає нічого поганого. Окрім одного — головна мета подібного "відбору" — запобігти тому, аби юний талант дістався супернику. А далі? Далі переважна більшість юних футболістів, отримавши надійний заробіток і не маючи перспектив потрапити у головну команду того ж "Шахтаря", припиняла прогресувати й після завершення кон­тракту безславно завершувала кар'єру в чемпіонаті області транзитом через Маріуполь, Ужгород, Полтаву, Запоріжжя.

Як на мене, перехід Мар'яна Шведа до "Севільї" — це спроба розірвати цю "сітку", що обплутала молодих українських футболістів. Чи стане Швед футбольною зіркою — це ще питання, а те, що він показав дорогу десяткам, якщо не сотням своїх однолітків — факт. Тепер у здібного юнака є вибір: поневірятися в Україні по дублях та орендах в обмін на стабільну зарплатню чи спробувати себе у широкому світі справжнього європейського професійного футболу. Там тобі ніхто нічого не гарантує, але ти маєш шанс стати справжнім футбольним професіоналом, а не тим, кого в нас цим словом називають.

Тут варто попередити — футбольною Європою нині блукають сотні юних грузинів, вірменів, албанців, румунів, не кажучи про згаданих на початку африканців і латиноамериканців. Конкуренція в європейському і, зокрема, іспанському футболі — просто шалена. Чи захочуть молоді українці вступати у боротьбу за місце під європейським футбольним сонцем, чи оберуть тихе життя у вітчизняних юнацьких і молодіжних командах? А може, життя саме примусить це зробити? Може, і в нашому футболі буде справжня конкуренція серед молодих гравців, а не те, що ми маємо зараз?

×