24 вересня 65-річного Юрія Сьоміна звільнили з посади головного тренера київського "Динамо". Російський спортивний журналіст Євген Зирянкін вважає, що Юрій Павлович деградував із професійної та людської точки зору. Про це він пише в матеріалі, опублікованому на сайті "sports.ru"
Юрій Сьомін як тренер помер. Услід йому хочеться сказати щось співчутливе. Відбулася ця сумна подія не вчора, не сьогодні й навіть не минулого місяця. Ігоря Суркіса ще наприкінці 2010-го звинувачували в тому, що він удається до ексгумації, повторно призначаючи Сьоміна в "Динамо". Минулого понеділка Суркіс тільки зрозумів, що штучне дихання не допоможе, і засвідчив очевидний медичний факт.
У суворих умовах Півночі, Естонії чи Ісландії Сьомін міг би ще довго працювати. Але тепле повітря Києва, спекотний клімат великого футболу йому в теперішньому тренерському стані патологічно шкодять.
Останні роки тренера, його покрокова, цілеспрямована та особистісна деградація — типова історія, як людину псують не пиво і не вода, а мідні труби — гроші та слава.
Лише кілька років тому Юрія Павловича вважали живою легендою. З нуля зібрав потужний "Локомотив", дійшов до двох півфіналів єврокубків та плей-оф Ліги чемпіонів. Розповідають, спочатку ледве не за руку приводив на трибуни глядачів, які десятиріччями ігнорували незрозумілу, сторонню для Москви, команду. Палич тоді був нормальний. Правильний. Його справді любили фанати клубу й поважали ті, хто не терпів "Локомотив" — "спартаківці", "динамівці". На диво людський був мужик, розумний, щирий та совісний.
І сам скинув себе з цього постаменту. Все-таки гроші та слава мають діставатися вчасно. Або, отримавши їх, треба вміти зупинитися. Залишитися тим, ким був. У Сьоміна не вийшло.
Його не сварили за провал у московському "Динамо" — жахливий, безапеляційний, який уже тоді засвідчив, що склянка його тренерського таланту напівпорожня. Згодом вимогливі фанати київського "Динамо" не визнали поразку від "Шахтаря" у півфіналі Кубка УЄФА, а за бездарну гру команди навіть хвалили наставника.
А доки Палича носили на руках, Сьомін лічив гроші в кишенях і з усіх сміявся.
Склянка таланту тим часом спорожніла. Коли Палич тікав до "Локомотива", кинувши "Динамо", щоб нібито допомоги рідному клубу, а насправді — рятувати свої гроші, — на дні був тільки осад. Сьомін брав хитрістю та цинізмом. І ще невихованістю: Палич — перший та єдиний у російському футболі публічно нагрубив жінці.
До Києва Сьомін після відсторонення Газзаєва повертався вже не обтяжений ані здібностями, ані честю, ані совістю. Шкода, що в "Динамо" немає жінок.
Тому в нього так довго виходило замилювати всім очі. Сьомін став ліпити з "Динамо" оборонний, сірий "Локомотив", що міг обіграти серйозного суперника, тільки померши на полі, але не завдяки майстерності й ігровим ідеям. Проте тоді склянка Палича бодай була наповнена здібностями та знаннями. Він стежив за футболом, готувався до матчів, добре знав потенціал гравців — своїх та суперника. Тепер же про те, як тренер вивчав супротивників і наскільки передбачуваним був для них, свідчать цифри останнього місяця -4:14 у повторній грі проти "Боруссії", матчу в Парижі та двох — проти "Шахтаря".
А найгидкіше — післяматчеві пояснення Сьоміна. Незалежно від якості гри він залишався спокійний і рівним тоном пояснював, що все зроблено правильно. І не зрадив собі після відставки. Працював, каже, добре, всі завдання виконав.
Світ став кращий після звільнення Сьоміна. А київське "Динамо" обов'язково підніметься.
2 
1
Коментарі